У препарату Лібексін інструкція із застосування, вкладена в упаковку, відображає найважливіші моменти, пов’язані з прийомом лікарського засобу. Однак анотація написана мовою суто медичним і не завжди зрозуміла для пересічного користувача, для якого, власне, і потрібна ця інформація. Адже лікарі і так знають про всі «підводні камені», пов’язаних з ліками. Виправимо цю помилку і спробуємо перевести на «людський» мову мудровані медичну «абракадабру». Розглянемо, від чого допомагає засіб – показання до застосування, протипоказання, побічні дії препарату. А також особливості застосування в різному віці і при беремнності, форми випуску засобу та його аналоги.
Що ж таке Лібексін
Серед усього розмаїття засобів від кашлю ліки Лібексін зарекомендувало себе як дієвий і ефективний. Рецепт лікаря для його придбання в аптеці не потрібен, але призначення повинен провести саме фахівець, щоб уникнути казусів під час прийому.
Препарат Лібексін надає наступні дії:
- знижує інтенсивність кашлю;
- розширює бронхи;
- надає місцевоанестезуючий ефект;
- знімає спазми гладкої мускулатури дихальних органів.
Крім того, механізм дії препарату такий, що він допомагає впоратися із запальним процесом, покращує відхаркування і при цьому не пригнічує дихальну функцію, хоч і впливає на кашльовий центр в головному мозку.
У Лібексін до складу входить гідрохлорид преноксдіазін. Це основна діюча речовина в таблетованій формі препарату, на дії якого і заснований терапевтичний ефект. Інші компоненти – допоміжні, проте їх наявність враховується при призначенні, оскільки вони можуть впливати на протипоказання і можливість виникнення побічних ефектів.
Препарат Лібексін застосовується для лікування недуг дихальних шляхів, що супроводжуються сухим і вологим кашлем у дітей і дорослих. Чи не виникає звикання до засобу, хоча сила його дії дорівнює кодеїну (який вважається сильнодіючим препаратом).
Показання, протипоказання і побічні ефекти
До переліку показань належать:
- Запальні патології верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються сухим кашлем (фарингіт, ринофарингіт, трахеїт, ларингіт та інші).
- Захворювання легенів і бронхів інфекційного генезу, ускладнені запальними процесами у верхніх відділах респіраторного тракту.
- Бронхіти у гострій формі, ускладнені обструктивними проявами.
- Пневмонії різного генезу.
- Муковісцидоз – досить рідкісна і складно діагностуються патологія легеневої тканини.
- Емфізема легенів.
- Бронхоектазія.
- Вроджені патології легеневої системи.
- Туберкульоз.
- Бронхіальна астма.
- В якості підготовчого засоби перед проведенням ендоскопічних досліджень бронхів і легенів.
Застосування препарату виправдано як від сухого кашлю, так і від вологого. Але в кожному конкретному випадку буде свій рецепт.
Що ж стосується протипоказань, то і їх перелік досить великий. Саме ця обставина має насторожити і змусити перед використанням препарату звернутися до фахівця, який врахує всі можливі нюанси.
Не можна лікуватися Лібексін в таких випадках:
- при підвищеній чутливості або ідіосинкразії до будь-якого компонента лікарського засобу;
- від кашлю Лібексін не застосовується при рясному виділенні мокротиння, навіть якщо патологія вписана в список показань;
- після проведення оперативного втручання з використанням інгаляційних методів анестезії;
- при вагітності в першому триместрі;
- дітям до 3-річного віку;
- при алергії на лактозу і галактозу;
- при виразкових патологіях шлунково-кишкового тракту зі схильністю до кровотечі;
- при неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона;
- при важкі хронічні захворювання нирок і печінки;
- при циститі.
Особливу увагу при призначенні треба в таких випадках:
- Лібексін при вагітності (особливо в першому триместрі) практично не призначається, лише за крайньої необхідності;
- період грудного вигодовування;
- якщо в анамнезі є кровотечі в шлунково-кишковому тракті або існує особлива схильність до їх виникнення;
- при алергічних формах астми, коли є підвищений ризик розвитку обструкції бронхів.
При такому розкладі фахівцем враховується ризик розвитку побічних ефектів і доцільність призначення даного препарату. Тобто на ваги ставиться два поняття «користь – можливу шкоду».
Оскільки ліки даної фармакологічної групи є повністю синтетичними, то побічних ефектів досить багато.
Але в більшості своїй вони виникають або через перевищення рекомендованих доз, або при наявності підвищеної чутливості до будь-якої зі складових препарату:
- Можуть розвинутися алергічні реакції різного ступеня вираженості – від слабких шкірних проявів у вигляді кропивниці з сверблячкою, до розвитку набряку Квінке. Особливо в дитячому віці це може бути блискавичний перебіг з переходом в анафілактичний шок.
- Посилення загальної слабкості і стомлюваності, які й так присутні при запальних патологіях. Потрібно відзначати ступінь інтенсивності таких симптомів, щоб визначити наявність даного побічного ефекту.
- Надає заспокійливу дію, що само по собі не є погано. Але воно може бути кілька сильніше, ніж потрібно, і викликати легке запаморочення, потемніння в очах при різких підйомах.
- Іноді може розвинутися бронхоспазм, але знову-таки через перевищення дозування або неправильного призначення препарату.
- З боку органів шлунково-кишкового тракту можуть спостерігатися збої в роботі травлення, запори, біль в животі.
- Водіям під час лікування Лібексін краще не сідати за кермо, оскільки ліки впливає на швидкість реакції.
Якщо раптом хворий зауважує наявність таких симптомів, потрібно негайно припинити прийом медпрепарату і повідомити про це лікаря для проведення коригування терапії.
Правила прийому
У Лібексін форм випуску всього дві: Лібексін-таблетки і сироп Лібексін Муко для дорослих і дітей.
Лібексін Муко в своєму складі містить в якості діючої речовини карбоцистеин. Є два види сиропу, що відрізняються дозуванням головного компонента.
Лібексін Муко для дітей випускається у вигляді червоного солодкого зілля з вишневим смаком. Для дорослих сироп не так смачний, але пити його можна без огиди. В упаковці є мірні стаканчик і ложечка. Природно – ложечка для дитини, стаканчик – для дорослого.
До того ж до показань сироп Лібексін для дітей можна використовувати, як тільки дитині виповнилося два роки. А до протипоказань – Лібексін Муко не можна застосовувати під час вагітності та годуванні, тому що якщо мати пила ліки, це може мати наслідки для дитини.
У засоби Лібексін Муко в інструкції по застосуванню для дітей вказані наступні дозування:
- у віці від 2 до 5 років – по 1 мірній ложці (5 мл) двічі на добу, якщо немає інших вказівок від педіатра;
- з 5 років – по 1 мірній ложці тричі на день.
Вживати після прийому їжі приблизно через 20-30 хвилин, щоб уникнути виникнення блювотного рефлексу, який може бути викликаний солодким смаком сиропу від кашлю.
Стандартний курс лікування не перевищує восьми днів, проте можливі варіанти, які вкаже фахівець. Але в будь-якому випадку приймати препарат потрібно під суворим лікарським контролем, особливо в ранньому віці, оскільки ризик розвитку побічних ефектів досить великий.
Виробник сиропу для дітей Лібексін Муко – «Санофі Вінтроп Індустрія», Франція. У препарату Лібексін аналоги вітчизняні теж є – це Бронхобос, Флюдітек, Флуіфорт.
Як приймати Лібексін в таблетках – це окрема історія. Рецепт правильного вживання – під час їжі, запиваючи великою кількістю рідини, цілими, не розсмоктуючи в роті і не ламаючи таблетку на частини.
Одночасно з Лібексін не рекомендується прийом інших муколітичних засобів з відхаркувальний ефект, оскільки це може спровокувати застій мокротиння і погіршення відкашлювання
Дозування підбирається суто індивідуально в залежності від ступеня тяжкості патології, інтенсивності кашлю і потрібного терапевтичного ефекту:
- Класичний варіант при легкому і середньому перебігу захворювання – 1 таблетка (100 мг) тричі на день.
- При тяжкому перебігу – 2 таблетки (200 мг) три-чотири рази на день або 3 таблетки (300 мг) тричі на день.
Максимальна доза, яку можна прийняти дорослій людині на добу, не повинна перевищувати 9 таблеток (900 мг) Більша кількість може спровокувати розвиток побічних ефектів, причому високої інтенсивності і швидкості прояви.
Лібексін в таблетованій формі іноді призначається маленьким пацієнтам при важкому, болісному і задушливому кашлі. Однак вік повинен бути більше трьох років і в обов’язковому порядку під строгим контролем педіатра.
Дозування розраховується строго відповідно до маси тіла маленького хворого, грунтуючись на результатах лабораторних досліджень та свідченнях:
- Середня доза становить чверть або половину таблетки (25-50 мг) тричі на добу.
- Максимально за один прийом можна давати половину таблетки (50 мг).
- Максимально в добу – 2 таблетки (200 мг.)
Перевищувати дозування і кратність ні в якому разі не можна, оскільки може розвинутися важкий набряк Квінке і навіть анафілактичний шок. Причому розвиток буде стрімким.
Обов’язково зверніть увагу, що дана інформація не є керівництвом до дії, а грунтом для роздумів. Не можна самостійно призначати собі або своїй дитині лікарський препарат, не знаючи точно причину недуги. Таке ставлення до здоров’я може завдати непоправної шкоди, а лікуватися доведеться в рази довше і серйозніше.
Leave a Reply