Туберкульоз хребта, інакше ще називають спондиліт – це хронічне захворювання, при якому інфекція вражає опорно-руховий апарат. Як і при інших типах захворювання, туберкульоз хребта розвивається в результаті попадання в організм мікобактерії Коха. Формування туберкульозу хребта може відбутися в будь-якому відділі хребетного стовпа. Через розвиток недуги у хворого спостерігається утворення специфічних гранульом, через що відбувається руйнування кісток і суглобів.
туберкульоз хребта
З усіх форм туберкульозу спондиліт зустрічається найчастіше. Статистика показує, що близько 50% інфікованих страждають на цю патологію кісток і суглобів. Число людей, одночасно страждають на туберкульоз хребта і інший на активну форму, щороку зростає. Сьогодні патологія проявляється у людей будь-якого віку, проте набагато частіше ця хвороба розвивається у дорослих, ніж у дітей і підлітків.
Дослідження показали, що в більшості випадків спондиліт вражає чоловічий організм. Найбільш схильний до захворювання грудної відділ хребетного стовпа (вогнище зараження формується там в 60% випадків). У 30% випадків патологія розвивається в ділянці нирок. Рідше туберкульоз вражає шийний і крижовий відділи (5%). Випадки, коли уражений тільки один хребець, спостерігаються також рідко, в 3% випадків.
Виділяють дві форми порушення хребетного ряду в залежності від локалізації вогнища ураження:
- Кістковий спондиліт.
- Синовіальний спондиліт.
Синовіальний туберкульоз хребта характеризується ураженням хребетних суглобів. Як правило, первинні осередки ураження ізольовані, оскільки формуються на кінцях суглобів. Якщо вчасно не почати лікувати захворювання, інфекція буде поширюватися по організму, вражаючи хрящові тканини і синовіальну оболонку суглоба. Згодом суглоб деформується і зруйнується.
При кістковому туберкульозі інфекція зачіпає губчасту кісткову тканину. Відбувається деформація всередині кісток, формується порожній простір, яке поступово заповнюється зернистої сполучною тканиною, викликаючи деформації суглобів і кісток. Нехтування лікуванням викликає зміни в будові хребта, через що порушується рухливість.
Залежно від області поразки, виділяють наступну класифікацію:
- локальний;
- поширений;
- множинний.
При локальній формі порушення відбуваються тільки в одному хребці. У другому випадку інфекція зачіпає кілька хребців, які перебувають поруч. Для множинної форми характерне ураження несуміжних хребців.
Існує п’ять стадій патології:
- Початкове формування недуги, спостерігається первинний остит.
- Хребет функціонує нормально, проте у хворого розвивається спондилоартрит.
- Хребет поступово перестає нормально функціонувати.
- Відбувається повне порушення функцій хребта.
- Формуються наслідки туберкульозного спондилоартрита.
Діагностувати туберкульоз хребта на перших етапах складно через неспецифічних симптомів. Зазвичай на постановку точного діагнозу йде до року і більше, що дуже несприятливо позначається на організмі.
Причини
Як і інші форми туберкульозу, даний тип захворювання розвивається після потрапляння в організм збудника, а саме – палички Коха. У більшості випадків збудник виявляється в організмі через повітряно-крапельний шлях. Менш поширеними шляхами є контактний і за допомогою системи травлення.
Розповсюджувачами туберкульозної палички є хворі з відкритою формою захворювання. Лікарі рекомендують не вступати з ними в контакт, а якщо його уникнути неможливо, то необхідно регулярно обстежуватися.
Збудник переміщається по кровотоку, що дозволяє інфекції потрапити в порожнину кісток або суглоби. Це сприяє формуванню патологічного процесу в хребцях.
Виділяють наступний ряд негативних факторів, що сприяють поширенню інфекції:
- травми хребта;
- ослаблення імунної системи;
- алкогольна та наркотична залежність, куріння;
- сильні навантаження на хребет;
- переохолодження;
- погане харчування, недолік білка;
- наявність інших хвороб;
- порушення санітарно-епідеміологічних норм;
- туберкульоз легенів.
Чи становить загрозу особу, яка захворіла на туберкульоз хребта? На відміну від тієї форми захворювання, при якій інфекція вражає легені, при кістковому туберкульозі хребта спостерігається переважно ізольоване порушення хребетного стовпа, що не створює умов для виділення мікобактерій Коха хворим. Отже, така людина не вважається джерелом інфекції.
Раніше було прийнято вважати, що туберкульоз кісток хребта – це захворювання низьких верств населення. Однак останнім часом патологія все частіше розвивається у забезпечених і успішних людей.
симптоматика
На початкових стадіях інфекція не викликає будь-якої реакції організму, оскільки імунна система людини здатна деякий час пригнічувати активність мікобактерії Коха. Може пройти рік, перш ніж з’являться перші ознаки хвороби.
Як правило, при туберкульозі хребта у пацієнта тривалий період проявляються невизначені симптоми, які ускладнюють діагностику, приховуючи небезпечну патологію кісток і суглобів.
Проте, туберкульоз хребта у дорослих має ряд симптомів, що дозволяють відрізнити його від інших захворювань:
- Температура тіла підвищується до 37-37,5 ° C і зберігається протягом довгого часу.
- Постійна втома.
- Знижується розумова і фізична активність.
- Під час сну відбувається підвищене потовиділення.
- Виникають хворобливі відчуття, в залежності від локалізації вогнища ураження.
- Порушуються функції хребта, він насилу рухається і викривляється.
- З’являються яскраво виражені хворобливі відчуття.
- М’язи на спині знаходяться в постійній напрузі, при натисканні болять.
- Поступово температура тіла піднімається до 38-40 ° C.
- Порушення чутливості і повна паралізація кінцівок.
Поширення інфекції супроводжується сильними болючими відчуттями. Якщо не почати лікувати недугу на початкових стадіях, біль буде проявлятися навіть у стані спокою. Це призводить до того, що прийом протизапальних і болезаспокійливих препаратів не матиме ефекту.
Перед тим як призначити курс терапії, лікар в першу чергу звертає увагу на прояви захворювання. Важливо врахувати вираженість симптомів і стадію, на якій знаходиться захворювання.
діагностика
Щоб встановити точний діагноз, лікарі вважають за краще застосовувати будь-які методи обстеження, які допоможуть виявити туберкульоз або виключити його наявність. Найбільш інформативними вважаються інструментальні методи діагностики.
Якщо у пацієнта спостерігаються явні симптоми туберкульозу хребта, йому призначають:
- Рентгенографію грудної клітини, хребта.
- Комп’ютерну томографію.
- МРТ хребта.
- УЗД.
- Біопсію вогнища зараження.
- Гістологічне дослідження.
Важливим моментом під час діагностики є визначення масштабів поширення інфекції в хребті. На підставі отриманих результатів лікар зможе призначити пацієнтові оптимальний курс терапії.
Кількість порушених патологією хребців дозволяє зробити висновки про те, наскільки поширилася інфекція:
- Обмежене ураження – патологічний процес формується в одному хребці або хребетно-руховому сегменті.
- Поширене ураження – патологічний процес локалізується на двох і більше хребетно-рухових сегментах, розташованих по сусідству.
- Множинне ураження – інфекція вражає два і більше хребетно-рухових сегмента, які не перебувають поруч.
- Туберкульоз зачіпає кілька внутрішніх органів, які відносяться до різних систем організму.
У більшості випадків після проведення необхідних обстежень неважко встановити правильний діагноз. Дітям і підліткам часто додатково призначають диференціальну діагностику туберкульозу кісток і суглобів з такими захворюваннями, як Кальве і Шейермана-Мау, вроджені анатомічні відхилення в розвитку, первинні злоякісні утворення і метастази пухлини. Для хвороби Шейермана-Мау характерна відсутність на рентгені ознак патологічного зміни хребців. При хвороби Кальве на знімках видно, що на місці хребця з’явилося рівномірне утворення, що має пластинчастої структурою і гніздами кальцифікації.
лікування
Головним чином терапевтичний курс для туберкульозників, незалежно від їх віку, спрямований на усунення всіх вогнищ ураження інфекцією, ліквідацію симптомів, нормалізацію функцій пошкоджених органів і систем. Правильний вибір лікування дозволяє не тільки відновити організм, але і підвищити якість життя пацієнта.
Під час терапії хворий знаходиться в стаціонарі під наглядом лікаря. Лікування туберкульозу, як правило, тривалий і складний процес, тому нерідко займає більше року.
Лікування вважається ефективним при:
- відсутності будь-яких симптомів або лабораторних ознак, що вказують на наявність патології;
- повне зникнення ознак порушення хребта;
- відновленні всіх життєво-важливих функцій організму;
- здатності пацієнта повернутися до активного життя.
Неприпустимо займатися самолікуванням. Курс терапії може бути призначений тільки кваліфікованим фахівцем: лише він може гарантувати пацієнту правильне лікування і позитивні результати.
Туберкульоз в будь-якій формі прийнято лікувати за допомогою хіміотерапії. Цей метод полягає в застосуванні особливих медичних препаратів, які згубно впливають на паличку Коха і в підсумку усувають її.
Медикаментозне лікування хребта є важливою частиною боротьби з інфекцією. Лікар призначає хворому прийом антибактеріальних препаратів. Курс лікування за допомогою специфічних лікарських препаратів займає тривалий період часу. Антибіотики при туберкульозі хребта повинні вживатися регулярно.
Основні препарати, які призначають під час лікування при діагнозі «туберкульоз спинного мозку, кісток і суглобів»:
- Стрептоміцин.
- Піразинамід.
- Рифампіцин.
- Етамбутол.
- Ізоніазид.
Нерідко трапляється, що мікобактерія виробляє стійкість до протитуберкульозних препаратів.
У такому випадку лікар вносить корективи в терапевтичний курс і призначає ряд інших ліків:
- Канаміцин.
- Циклосерин.
- Етіонамід.
- Фторхінолони.
Крім цього, застосовуються і комбіновані протитуберкульозні ліки, такі як Фтізопірам, Рімкур, Ріфінаг, тубів, Ломекоб.
Тільки лікар має право призначити режим проведення хіміотерапії і визначити дозування необхідних препаратів. Самостійна коригування лікувального плану і самолікування можуть привести до ускладнень. Часто саме нехтування схемою лікування і прийомом ліків є причиною вироблення у мікобактерії лікарської стійкості, що робить терапію неефективною.
У лікуванні патології позитивний результат приносить фізіотерапія. Хворим прийнято призначати фонофорез, електрофорез, магнітотерапію і лазерну терапію. Для швидкого відновлення організму процедури прийнято проводити в підгостру стадію або після проведення операції.
Лікування пройде успішно тільки за умови виключення рухів, оскільки цим хворий травмує хребет. Для цієї мети пацієнтові категорично забороняють вставати з ліжка, дозволяється перебувати в положенні напівлежачи мул напівсидячи. Для цього в стаціонарі є спеціальні гіпсові ліжка. Якщо хребет все-таки деформувався, потрібно витягати його, після чого пацієнтові потрібно носити корсет, щоб зафіксувати хребці.
Грамотно-складений раціон харчування сприяє швидкому відновленню організму. У добу потрібно споживати не менше 3000-3500 калорій. Якщо захворювання перейшло в гостру фазу, пацієнту слід їсти продукти, багаті на білок. Також позитивно на організм впливає свіже повітря.
Коли консервативний метод лікування не дає абсолютно ніяких результатів, а у пацієнта починають розвиватися ускладнення туберкульозу хребта, лікар приймає рішення призначити хірургічну операцію. Такий підхід полягає у видаленні деформованих хребців, після чого проводиться реконструкція і пластика пошкоджених хребетно-рухових сегментів.
Коли інфекція буде усунена, хворому доведеться пройти курс реабілітації для повного відновлення організму. Щоб нормалізувати функції хребта, лікар призначає пацієнтові заняття гімнастикою, масаж і фізіопроцедури.
Профілактика
Туберкульоз – це небезпечне захворювання, яке нерідко стає причиною смерті людини, тому важливо вживати заходів для попередження розвитку цієї патології.
Сьогодні для профілактики лікарі рекомендують:
- ставити протитуберкульозну вакцину;
- раз на рік робити флюорографію.
БЦЖ (вакцина проти туберкульозу) сьогодні використовується в багатьох країнах світу. Так, більш ніж в 60-ти державах вона є обов’язковою, а в 120-ти офіційно рекомендується населенню. Статистика показує, що понад 2-х мільярдів людей вже поставили собі БЦЖ.
Вакцинацію бажано починати проводити з перших днів життя дитини і повторно здійснювати її в 7 або 14 років, якщо у дитини виникає негативна реакція після проби Манту. Також кілька разів ставити вакцину бажано людям, які проживають в несприятливих умовах, і працівникам протитуберкульозних установ.
Людям, які належать до групи ризику, необхідно регулярно проходити хіміопрофілактику. Особливо це стосується працівників протитуберкульозних закладів та тих, хто має близькі контакти з інфікованою людиною.
Протитуберкульозні препарати здатні знизити ризик захворювання на туберкульоз в 5-6 разів, однак приймати їх самостійно не рекомендується. Профілактичні препарати і заходи необхідно узгоджувати з лікарем-фтизіатром.
Сприятливі умови проживання забезпечують високу якість життя людини і міцне здоров’я. Необхідно правильно харчуватися, розумно організовувати працю і відпочинок і регулярно проходити медичне обстеження.
Наслідки і ускладнення туберкульозу хребта
Найбільша небезпека для інфікованого туберкульозом людини – це ризик формування абсцесу. Більшість випадків, при яких відбувається зараження крові, закінчуються летальним результатом.
Абсцес – не єдина патологія, яка завдає організму хворого великої шкоди і призводить до смерті. Так, при зміщенні і ротації хребців (туберкульоз) відбувається защемлення нерва, через що розвивається порушення функціонування центральної нервової системи і деяких органів. Якщо вчасно не вжити лікувальні заходи, інфекція торкнеться більшу частину життєво важливих органів і систем, що стане причиною летального результату.
Виділяють і інші ускладнення туберкульозу кісток і суглобів:
- викривлення хребта;
- формування горба на спині;
- поява слабкості в ногах.
Навантаження на хребет сприяють розвитку ускладнень і ускладнюють лікування. Хворий потребує відпочинку, і щоб спина не відчувала постійної напруги, необхідно більшу частину часу перебувати в горизонтальному положенні.
Туберкульоз хребта являє собою складну і небезпечну патологію, до якої недозволено ставитися халатно. Для попередження захворювання важливо зміцнювати імунну систему, регулярно проходити медичні огляди. Обстеження підвищують шанс виявити патологію на ранній стадії, на якій лікування відбувається швидше і легше.