Застосування препарату УРО БЦЖ і протипоказання



Цей препарат є імуномодулятором, що володіє комплексною дією, в тому числі і протипухлинним. УРО-БЦХ Медак – це висушена маса (ліофілізат) живих мікроорганізмів (мікобактерій). Надає неспецифічну стимуляцію системи імунітету. Зокрема, активізує роботу селезінки, збільшуючи вироблення макрофагів, т-лімфоцитів, гранулоцитів. За рахунок цього організм активніше бореться з пухлинними клітинами. І крім того, він підвищує освіту цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, який некротизуючим пухлинні клітини). Він випускається у вигляді світлого порошку або пористої маси білого або жовтуватого кольору.

УРО БЦЖ Медак

УРО БЦЖ Медак

Вагітним жінкам, дітям і матерям, що годують лікування препаратом протипоказане. Прийом може проводитися лише після припинення лактації. Що стосується літніх пацієнтів, то використання ОРО БЦЖ допустимо виключно після закінчення проведення докладного дослідження організму і за умови суворого контролю фахівця.

В яких випадках призначається?

Застосовуватися препарат може в таких випадках:

  • карцинома шийки матки (преінвазивного рак);
  • онкологічне освіту в сечовому міхурі в неінвазивної стадії;
  • рак сечового міхура в преинвазивной стадії;
  • попередження (профілактика) раку в сечовому міхурі;
  • профілактика вторинного розвитку раку в сечовому міхурі після комплексної терапії.

Використовується шляхом крапельного вливання всередину сечового міхура при наявності в ньому пухлин. Це засіб для боротьби з онкологічними захворюваннями. Може призначатися людям, що страждають на лімфогранулематоз, меланомою. Використовуватися може в комплексі з променевою терапією.

При лікуванні онкологічних захворювань препаратом УРО-БЦЖ-Медак, слід пам’ятати про те, що його не можна застосовувати одночасно з протитуберкульозними терапевтичними засобами: Іоніазідом, етамбутол, ПАСК, Стрептоміцином, Рифампіцином. Те ж саме стосується деяких антибіотиків: Доксицикліну і Гентамицина. Причина в тому, що бактерії БЦЖ, які містяться в УРО-БЦЖ, дуже сприйнятливі до цих лікарських препаратів, і цілком можуть инактивироваться. Крім того, гіпертонічні та гіпотонічні розчини також не підходять для одночасного використання з цим засобом.

Використання при лікувальної процедури

Щоб провести оцінку можливості призначення, неодмінно робиться проба Манту (внутрішньошкірна) з 2 ТО туберкуліну. Зробити це потрібно попередньо, не пізніш як за 4-11 днів до початку лікування. Пробу проводить фахівець, який має дозвіл, або виконується вона в спеціальному медичному закладі (протитуберкульозному диспансері). Якщо розмір папули склав 1,7 см і не більше, то дозволяється призначити цей бактеріальний розчин для лікування.

Інсталяції суспензією УРО-БСЖ призначаються щотижня. Тривалість становить півтора місяця.

Після закінчення лікування протягом близько трьох років обов’язково ведуться процедури для підтримки загального тонусу організму.

Для неї існує кілька спеціально розроблених схем:

лікар



  1. Схема 1. Введення в сечовий міхур УРО-БЦЖ Медак проводять щомісяця, тривалість проведення процедур становить один рік. Процес лікування зазвичай призначається приблизно через місяць після закінчення проведеного індукційного курсу.
  2. Схема 2. Призначається трирічний курс інстиляцій суспензією Уро-БЦЖ Медак. Процедура проводиться щотижня. За цей час робиться 37 вливань всередину сечового міхура. За період проведеного курсу по одному тижню проводяться перерви: на 3; 6; 12; 18; 24 і 36 місяць від початку курсу.

Ці схеми були розроблені на основі досліджень великого числа хворих. Вивчалися різні штами БЦЖ. Яка з них більш досконалий, сказати складно.

Проводяться також і профілактичні процедури для попередження повторного розвитку пухлини в сечовому міхурі.

Готуючись до інстиляції, хворий повинен неодмінно спустошити сечовий міхур. Перед процедурою інстиляції пацієнт не повинен пити воду приблизно за 4 години. Після закінчення пити дозволяється тільки через не раніше другої години.

Щоб провести вливання в порожнину сечового міхура, використовується спеціальне пристосування – еластичний уретральний катетер. Рідина з препаратом, введена в сечовий міхур пацієнта, для надання ефекту повинна перебувати в ньому протягом 120 хвилин, то є дві години, не менше. Вводиться розчин під низьким тиском. І в цей час потрібно подбати про те, щоб введена рідина мала контакт з усією внутрішньою поверхнею сечового міхура (його слизовою оболонкою). Щоб цього досягти, хворий повинен рухатися: ходити, сідати, вставати. Якщо хворий лежачий, його слід перевертати на ліжку хоча б один раз в 15 хвилин. Після закінчення двох годин сечовий міхур потрібно спустошити, робити це краще сидячи, якщо пацієнт не постільний і може ходити.

Лікування внутрішньоепітеліальний онкологічних утворень в сечовому міхурі на ранній стадії. Процедуру інстиляції призначають не раніше, ніж 19-20 днів після проведення біопсії, трансуретральної резекції, або травматичної катетеризації сечового міхура.

Лікувальні процедури та хіміотерапія для немолодих хворих нічим не відрізняється від лікування хворих інших вікових категорій.

Після кожної процедури інсталяції в продовження двох діб хворому рекомендується проводити гіпергідратацію, зрозуміло, в тому випадку, якщо відсутні протипоказання.

Приготування розчину для інстиляції

Щоб підготувати описуваний препарат до використання для лікування, необхідно приготувати суспензію. Це робиться тільки безпосередньо перед застосуванням, так як зберігати розведений препарат не можна. Приготований розчин потрібно оберігати від попадання променів сонця і денного світла. Роботу цю треба неодмінно виконувати в гумових рукавичках.

Якщо брати лише флакончик з висушеним препаратом УРО-БЦЖ (він розфасований в картонну коробочку), то використовується 0,9% розчин NaCl у кількості 50 мл для виготовлення суспензії. З флакончика акуратно зняти зверху запобіжну кришечку. Стерильним шприцом з контейнера набирається 20 мл розчинника і повільно вводиться всередину флакончика з препаратом, проколів голкою його гумову кришку. Флакон трохи покачати для розчинення порошку. Потім знову використовувати шприц: проколоти кришку і перенести всю рідину з розчиненим ліолізатом в стерильний контейнер. Додати туди ж розчинник (сольовий розчин 0,9%), довівши обсяг до 50 мл і перемішати. Готову суспензію ввести в сечовий міхур, використовуючи для цього еластичний уретральний катетер.

Якщо ж використовувати повністю комплект, то в нього входять флакончик з ліофілізат, розчинник (той же розчин 0,9% NaCl), пакет ПЕ і перехідник для катетера.

Порошок потрібно розчинити в сольовому розчині і добре перемішати. Якщо залишилися помітні нерозчинені частинки, нічого страшного, це допустимо.

Безпосередньо, порядок дій наступний:

Приготування розчину для інстиляції

  1. Акуратно надірвати захисну плівку на контейнері, в якому знаходиться розчинник. Зовсім її видаляти не слід, так як вона захистить від бруду.
  2. Зняти захисні ковпачки з адаптера і флакончика з ліофілізат.
  3. З силою здійснити натиснення флакончиком на адаптер.
  4. Для установки з’єднання запірательний механізм в коннекторе потрібно розламати.
  5. Влити розчинник у флакончик з препаратом.
  6. Після цього контейнеру повинна здійснюватися перевернути, щоб флакончик з розведеним ліофілізат виявився зверху. Потім потрібно накачати повітря. Вся рідина повинна повністю перетекти в контейнер. Флакон прибирати не потрібно.
  7. Ємності з готовою суспензією треба надати вертикальне положення. Захисну плівку з нього можна зняти. Адаптер і катетер з’єднати між собою.
  8. Тепер потрібно розламати запірательний механізм в трубці. Після цього можна починати проводити вливання розведеного препарату в сечовий міхур пацієнта.

Під час приготування розчину обов’язково слід дотримуватися всіх правил і вимоги заходів безпеки. Здійснювати процедуру допустимо тільки в асептичних (стерильних) умовах.

Закінчивши інстиляцію, потрібно стиснути контейнер розчинника, щоб в ньому не залишилося невикористаного препарату, і вийняти катетер з сечового міхура пацієнта. Використану систему відразу ж прибрати в тару для збору відходів. Відходи і відпрацьовані матеріали утилізувати згідно з правилами медичного закладу.

Протипоказання і побічні дії

Крім несумісності з деякими терапевтичними засобами, існує ще й ряд протипоказань для використання цього препарату з певних причин.

До них відносяться:

паличка Коха

  • алергічна реакція організму пацієнта на цей препарат;
  • перш перенесений туберкульоз;
  • папула після проби Манту більше 17 мм;
  • проведена променева терапія на сечовому міхурі пацієнта;
  • імунодефіцит як вроджений, так і набутий: через лейкемії, лімфоми, ВІЛ;
  • будь-які декомпенсовані стани організму;
  • дитячий вік пацієнта.

Крім цього, при лікуванні препаратом УРО-БЦЖ Медак виникають негативні реакції організму на його застосування.

Це можуть бути:

висип

  • підвищення температури;
  • лихоманка і загальний дискомфорт;
  • нудота блювота;
  • болю при сечовипусканні і часті позиви;
  • гранулёматозний асимптоматический простати (рідше – симптоматичний);
  • абсцеси на шкірі, висип;
  • артеріальна гіпотензія, рідше інфіковані аневризми;
  • анемія, цитопения;
  • артрит, інфекції кісткового мозку, рідко – остеомієліт.

Іноді можуть виникнути і інші реакції, це багато в чому залежить від індивідуальних особливостей організму кожного пацієнта. Такі негативні відповіді організму хворих бувають дуже часто при лікуванні онкологічних процесів сечового міхура препаратом УРО-БЦЖ, проте ускладненого характеру вони не мають.

Чим більша кількість інстілляціонних процедур проводиться хворому, тим більше негативних відповідей організму спостерігається. Крім того, це засіб здатний значно підвищити сприйнятливість організму хворого до туберкульозу. І тому при лікуванні з УРО-БЦЖ Медак слід пам’ятати про це і намагатися не контактувати з можливими носіями інфекції.

Лікування цим препаратом можна довірити тільки фахівцям і в відповідних медичних закладах, де є необхідне обладнання. В аптеці придбати препарат УРО-БЦЖ неможливо. Самостійне застосування категорично заборонено. Термін придатності препарату зазвичай становить близько двох років.