Через що може бути кашель з кров’ю і як його лікувати

Кашель – один з основних симптомів туберкульозу. Крім того, один з перших. Кашель з кров’ю – серйозний симптом, сигнал про значне погіршення здоров’я і прогресу запалення. Однак не завжди це симптом туберкульозу. Тому призначається повноцінна діагностика пацієнта. Навіть якщо відомо про туберкульоз, але з’явився новий небезпечний симптом у вигляді кровохаркання, призначається комплексне дослідження для виявлення причини погіршення самопочуття і коригування або призначення нового лікування.

Причини кашлю з кров’ю (можливі хвороби)

Кашель – відповідь організму на подразнення рецепторів; спроба захиститися від сторонніх предметів (частинки пилу, їжі) або рідин. Кров може виділитися через лопнув від перенапруги судини, свідчити про слабкість капілярів або ж виникнути на тлі деструктивних процесів в органах дихання, які тягнуть за собою в тому числі руйнування стінок судин (інфекції, бактерії, віруси).

Кашель з кров’ю виникає після сухого кашлю, почуття поколювання в горлі або грудях. Як правило, виділення червоні і пінисті. Можливі лише невеликі вкраплення або прожилки в мокроті. Якщо не залишається сумнівів, що кров надходить з дихальних шляхів, то важливо визначити причини кашлю з кров’ю.

Можливі кілька варіантів дихальних патологій:

1. Інфекційні запалення (бронхіт, туберкульоз, пневмонія, абсцес).
2. Рак або аденома.
3. Інші патології: механічні травми, чужорідне тіло, тромби, анатомічні патології клапана, вен і артерій, шлуночка, вроджені патології.

До інших причин відносяться спадкові захворювання типу гіпоплазії судин (супроводжується систематичними нападами асфіксії), муковісцидозу, геморагічної телеангіектазії (кровотечі у всіх системах). Або рідкісні патології типу вовчака, лейкозу, синдрому Гудпасчера, гранулёмотоза, саркоїдозу.

Найбільш частою причиною є туберкульоз. Кашель з кров’ю при бронхіті відрізняється великою кількістю виділень і прожилками крові в мокроті. Фахівці відзначають, що кашель з кров’ю рідко зустрічається при онкології і пневмонії. В 5-15% випадків так і не вдається встановити точну причину кашлю з кров’ю.

В окремих випадках прожилки можуть бути наслідком прориву дрібних судин при сильному нападі кашлю. Якщо це трапилося один раз і не супроводжується якими-небудь симптомами (зниження ваги, пітливість, біль у грудях, задишка, нестача повітря), то немає приводу для побоювань.

При систематичних і рясних виділеннях потрібно звернутися до лікаря (терапевт, фтизіатр, пульмонолог).

Негайна госпіталізації потрібна при:

• 

  ---

  ---

  гострому нападі сильного кашлю і харкотиння з кров’ю у вигляді згустків або рясних виділень;
• болю в грудині і асфіксії;
• попередньої приступу травмі, ударі;
• ситуації, коли напад не передувала травма;
• симптоми більш кілька днів, відсутності поліпшення (можливе погіршення).

Мокрота – нормальна реакція організму на будь-яке запалення в дихальній системі. Це не що інше, як сукупність бактерій, ферментів бронхіальних залоз, пилу та інших дрібних частинок. Але крові в нормі в складі слизу не повинно бути в будь-якому випадку.

Кров і супутні кашлю симптоми

Диференціювати джерело крові при кашлі серед всіх можливих причин допоможуть суміжні симптоми захворювань.

Зазвичай кровохаркання не виникає як первинний симптом, що дозволяє більш повно оцінити картину:

1. Бронхіт. Кров яскрава, змішана з гноєм. Супроводжується високою температурою і задишкою.
2. Пневмонія. Виділення світлі, невеликими прожилками, мокрота рудуватого відтінку. Супроводжується температурою, задишкою, слабкістю, тахікардією. Після відхаркування настає помітне полегшення.
3. Абсцес. Змінюється мокрота. Вона набуває гнильний запах, має вкраплення гною і крові. Спостерігається стійке підвищена температура, пітливість, слабкість, зниження апетиту, біль у грудях.
4. Бронхоектатична хвороба. Кашель тривалий, мокрота з гноєм, кров спостерігається рідко. При цьому висока температура, слабкість і задишка.
5. Туберкульоз. Зниження апетиту і ваги, стійка температура в районі 37-37,5 градусів (піднімається до вечора), слабкість, задишка. Кашель і виділення крові посилюються в ранкові години.
6. Онкологія. Жар, асфіксія, біль, пітливість, схуднення. Кашель тривалий з яскраво-червоною кров’ю.
7. Трахеїт. Крові трохи, кашель супроводжується зміною тембру голосу і болем в горлі.
8. Наслідки ендоскопічних досліджень. Червона кров, з’являється відразу після процедури.
9. Емболія артерії. Біль, через дві години після неї виникає кашель з кров’ю.
10. Муковісцидоз. Гнійна і в’язка мокрота з прожилками крові, часті застуди.

Важливо не плутати криваву мокроту з кривавою блювотою. При патологіях ШКТ і внутрішніх кровотечах кров має червоний колір і виділяється згустками. Їй передує блювота і дискомфорт в епігастрії. При серцево-судинних порушеннях кашель з кров’ю посилюється при фізичних навантаженнях. Супроводжується застоєм крові і задишкою.

дослідження кровохаркання

Для виявлення справжньої причини кашлю з мокротинням і кров’ю проводиться обширне обстеження.

Діагностика з метою диференціації захворювання передбачає проходження декількох процедур:

1. Рентген грудної клітини. Дозволяє звузити діагноз до запалення, ембаліі, онкології. Що показується локальними або великими затемненнями на рентгенографії при пневмонії або туберкульозі. Для подальшої диференціації необхідно провести специфічні тести, наприклад, Манту. Зміна серцевого м’яза і чисті легені на рентгені – ознака порушення серцево-судинної системи.
2. Бронхоскопія. Визначає бронхоектатична хвороба або рак легенів. Оцінює просвіт бронхіальної трубки. При аномаліях він звужений. Одночасно можна визначити чужорідне тіло і вилучити його, зробити забір матеріалу на бактеріологічний посів, оцінити бронхи, ввести ліки.
3. Комп’ютерна томографія. Дозволяє виявити бактеріальні та вірусні ураження легень (туберкульоз), оцінити їх стан. При туберкульозі виявляє вогнища.
4. Бактеріологічний посів мокротиння. Диференціює туберкульоз, пневмонію, абсцес.
5. Вивчення поту дозволить виявити або виключити генетичні патології. Наприклад, муковісцидоз, який провокує зміну анатомії органів.
6. Загальний аналіз крові для діагностики запального процесу. При запаленні підвищений рівень лейкоцитів і швидкість осідання еритроцитів.
7. Окремо оцінюється згортання крові (коагуляція).
8. Серцеві патології виключаються за допомогою ЕКГ, шлунково-кишкові – за допомогою ФЕГДС.

Для постановки попереднього діагнозу зазвичай достатньо трьох досліджень: рентгена, комп’ютерної томографії (в 70-100% точно визначає місце кровотечі і причину), загального аналізу. Решта методи можуть бути призначені вибірково для підтвердження діагнозу.

Стан, що вимагає невідкладного допомоги – легенева кровотеча (буває при туберкульозі або раку). Виявляється сильним кашлем з проривним кровотечею. Потрібно викликати швидку.

До її приїзду потрібно допомогти хворому прийняти положення напівсидячи, змусити з’їсти шматочок льоду, голову підняти, звільнити від одягу область грудини, виключити їжу і воду, сприяти спокою хворого (ніяких розмов і дій). Важливо стежити за вивільненням крові, щоб уникнути заковтування виділень. Аспіраційна пневмонія – головний ризик при такому стані.

Кров’яна мокрота при туберкульозі поєднується з класичними симптомами запалення.

Звернутися до фтизіатра потрібно при:

• сильнішому кашлі, які тривають 3-4 тижні;
• кашель з кров’ю тримається тиждень і більше;
• температура в районі 37,5 градусів;
• нез’ясовне зниження ваги;
• біль у грудях, що посилюється на вдиху;
• мокрота з кров’ю при кашлі відзначається у людини зрілого віку (за 40 років) і (або) кращого (навіть в минулому);
• потенційний хворий недавно (два роки і менше) контактував з інфікованим туберкульозом людиною або хворів сам, знаходився в осередку зараження;
• задишка, що зберігається в стані спокою і посилюється при активності.

Даний симптоматичний комплекс необов’язково означає туберкульоз. Це може бути грибок, паразит чи інша патологія. Тому потрібно обов’язково провести повноцінну діагностику, що підтверджує і виключає можливі діагнози.

терапія

Лікування кривавого кашлю залежить від причини, встановленої в ході великої діагностики.

Терапія направлена ​​на викорінення самої хвороби, в результаті якого небажаний симптом самоліквідується:

1. При раку призначається хіміолеченіе (Вінорельбін, Цисплатин), променева терапія, хірургічне втручання.
2. При туберкульозі показана протитуберкульозна терапія препаратами першого ряду (Ізоніазид, рифампіцин, Стрептоміцин, Етамбутол) або другого (Етіонамід, Протіонамід, Тіоацетазон) при протипоказання чи лікарської стійкості і иммуностимуляция в умовах стаціонару. Після повного усунення симптомів хвороби і інфільтратів в органах призначається протирецидивне лікування. Іноді показано хірургічне втручання (видалення частини або всього органу). Як правило, мова йде про запущених і пізно діагностованих випадках.
3. При бронхіті і пневмонії – антибіотики і відхаркувальні препарати типу Бромгексину, Амброксолу.
4. При абсцесі – консервативне лікування або операція. Хворому показаний постільний режим. Щодня по півгодини тілу надається положення, що сприяє природному виходу вмісту. При закупорці відходи добувають штучно за допомогою бронхоскоп, порожнину обробляють антисептиком. Виписують курс антибіотиків і імуностимуляторів. При неефективності консервативного лікування призначають резекцію органа.
5. При бронхоектатичній хворобі призначають етіотропні кошти, введення антисептика і протибактерійних препаратів ендоскопом, відхаркувальні засоби. Популярний прийом амоксиклаву, Цефтріаксона, Елефлокса, Леволета) При неефективній консервативній терапії показана операція.

Іноді кров при кашлі може спостерігатися навіть при звичайній застуді. В такому випадку показаний прийом класичних протимікробних засобів. Наприклад, Анаферон, Афлубін, арбідол. Для поліпшення виведення мокротиння – Лазолван, Геделікс, Бромгексин, Амброксол, Мукалтин.

Прикордонним засобом між медикаментозної та народної терапією є АСД другого типу. Препарат має статус иммуномодулятора, розроблявся вітчизняними вченими для оздоровлення людей. Однак в даний час з позиції медицини дозволений тільки для використання в лікуванні великої рогатої худоби.

Проте багато людей називають антисептичний стимулятор Дорогова панацеєю від усіх хвороб і ефективно використовують в лікуванні серцевих, дихальних, репродуктивних та інших патологій. Наприклад, відзначені випадки повного зцілення від туберкульозу тільки за допомогою цього засобу.

Препарат не рекомендується медиками для використання по відношенню до людей, так як речовина недостатньо вивчено. Вся відповідальність за наслідки терапії лягає виключно на плечі хворого. Купити препарат можна в ветеринарних аптеках.

Народна медицина

Нетрадиційні засоби народних цілителів – перевірений роками спосіб лікування і профілактики кашлю з кров’ю.

До кращих способів лікування кашлю з народної медицини відносяться такі рецепти:

1. Кашка зі свіжого алое і меду (змішати компоненти, приймати з ранку і на ніч). Суміш дозволяє усунути кров, має протизапальну і ранозагоювальну дію.
2. «Коктейль» із соку алое і меду. Змішати компоненти в рівних пропорціях. Приймати тричі на добу по чайній ложці або по мірі настання кашльового нападу. Суміш усуває бактерії, знімає запалення, затягує рани, зміцнює судини.
3. Відхаркувальні і протизапальні відвари трав (звіробій, мати-й-мачуха, материнка, деревій, липа, алтей). Можна купити аптечний грудної збір.
4. Усунути кров при кашлі допоможе суміш з шишок ялини і меду. Змішати по дві великі ложки, залити 500 г окропу, настояти ніч у теплому місці. Пити за 60 хвилин до кожного з основних прийомів їжі.
5. 25-хвилинний відвар лікарської кровохлебки. Ложка на склянку.
6. Сік деревію.
7. Тепле молоко з медом і вершковим маслом. Заспокоює подразнення горла, сприяє відходженню мокротиння. Краще пити на ніч, але можна в міру нападу кашлю.
8. Теплий лимонно-імбирний відвар. Приймати при необхідності. Можна додати мед.

Корисно доповнювати терапію ингаляциями на основі відварів або масел (евкаліпт, хвойні), прийомом вітамінів. Позитивно зарекомендував себе Аскорутин. Заборонено використовувати будь-які зігрівають компреси і гірчичники.

Перед використанням будь-якого народного кошти необхідно проконсультуватися у лікаря і вивчити всі дії компонентів. Крім індивідуальної нестерпності, існує ризик несумісності ліки з хронічною патологією (якщо така є) або медикаментозним лікуванням (ослаблення або посилення дії, що може викликати інтоксикацію або знизити ефективність терапії).

Попередження патології

Всі можливі хвороби, що провокують кашель з кров’ю, можна запобігти, дотримуючись загальну неспецифічну профілактику, яка передбачає дотримання здорового способу життя.

Під ніж мається на увазі:

• збалансоване, якісне, регулярне харчування;
• відмова від шкідливих звичок, особливо дихального і нюхального характеру;
• раціональний режим праці і відпочинку, регулярні посильні навантаження;
• своєчасне виявлення і лікування захворювань органів дихання, вакцинація;
• профілактичне лікування, спрямоване на запобігання рецидивів хронічних патологій;
• зміцнення імунітету (прийом добавок, загартовування);
• виключення переохолоджень, перегрівів, перевтоми і інших критичних для організму станів;
• дотримання особистої гігієни;
• профілактичне санаторне і курортне лікування.

З метою профілактики рекомендується уникати людних місць. Особливо в період загострень простудних і вірусних захворювань і алергій. Зазвичай доводиться на весну-осінь.

Для запобігання інфікування туберкульозом рекомендується регулярно проходити діагностику (дітям – Манту, Діаскінтест; дорослим – флюорографію). При будь-яких помічені порушення в роботі організму необхідно звертатися до лікаря.