Багато батьків вперше стикаються з поствакцинальні гіпертермією вже на першому тижні життя дитини, адже саме в цей період – на 3-7 день – проводиться первинна протитуберкульозна вакцинація. Тривога за малюка зростає, а тим часом, температура після БЦЖ – явище хоч і не часте, але зазвичай цілком нормальне. У яких же випадках потрібно бити на сполох? Давайте розберемося.
Температура при щепленнях
Щеплення – це введення в організм убитих або сильно ослаблених мікроорганізмів, що сприяють виробленню імунітету до певного захворювання. Формування несприйнятливості супроводжується різними реакціями, однією з яких є підйом температури тіла (так звана регуляторна температура).
Гіпертермія може мати наступні причини:
- Виділення пірогенних речовин в процесі знищення прищепного антигену.
- Індивідуальні особливості організму зі схильністю до розвитку температурних реакцій.
- Низька ступінь очищення вакцини, її тип.
- Активна робота імунної системи.
Важкі наслідки вакцинації виникають досить рідко, а легкі прояви прищепних реакцій швидко зникають і не доставляють сильного дискомфорту. У більшості випадків здоровими, не мають протипоказань, дітьми щеплення переносяться досить добре. До того ж, чим менше вік дитини, тим нижча ймовірність підвищення температури.
Вакцинація – це необхідність, яка б знизила або виключає розвиток серйозних захворювань, а також запобігає розвиток епідемій. Щоб звести до мінімуму побічні ефекти, слід проконсультуватися з лікарем.
Для чого необхідна БЦЖ?
БЦЖ не виключає зараження туберкульозом, але допомагає захистити дитину від розвитку його важких форм (таких як менінгіт, міліарний туберкульоз, туберкульоз кісток і інших патологій з можливим летальним результатом). Також вона є профілактичним заходом, що знижує кількість інших ускладнень захворювання.
Рання імунізація сприяє більш вираженого результату, саме тому щеплення роблять, як правило, ще в пологовому будинку. У нашій країні вакцинація проводиться препаратами БЦЖ і БЦЖ-М (для делікатної імунізації). Для введення використовується внутрішньошкірний метод. Ін’єкція проводиться по зовнішній області лівого плеча. На вироблення імунітету потрібно близько року, при цьому повноцінна несприйнятливість розвивається у 85% дітей. Дія препарату триває від 5 до 7 років.
Робити щеплення БЦЖ необхідно:
- новонародженим протягом перших 6 тижнів життя, особливо які проживають в місцевості з високим рівнем захворювання на туберкульоз;
- дітям зі слабкою реакцією БЦЖ;
- для ревакцинації дітей 7 і 14 років.
Ревакцинація необов’язкова для регіонів, де зафіксований низький рівень захворюваності, і необхідна при безпосередньому контакті з туберкульозним хворим. Проводиться в термін від трьох днів до двох тижнів після негативної реакції на туберкулін.
Вакцина БЦЖ не ефективна при вже присутньої в організмі туберкульозної інфекції і в цьому випадку може викликати різні ускладнення, тому постановка проби Манту є обов’язковою запобіжним засобом перед щепленням дітей старше шести тижнів.
Підготовка та протипоказання
При первинної вакцинації в пологовому будинку новонароджений безпосередньо в день щеплення не піддається ніяким додатковим обстеженням з необхідністю забору крові. Виключається парентеральне введення (у вигляді ін’єкцій).
Для дітей більш старшого віку можливе призначення антигістамінних препаратів жарознижуючих засобів у разі наявних проблем зі здоров’ям. В інших випадках прийом ліків недоцільний. Не слід також змінювати раціон дитини перед щепленням, щоб уникнути помилкових алергічних реакцій на вакцину.
Існують постійні та тимчасові протипоказання до БЦЖ.
До постійних відносяться:
- первинні імунодефіцити та ВІЛ;
- злоякісні захворювання;
- патології нервової системи;
- інфікування туберкульозом.
До тимчасовим:
- недоношеність менше 2500 г;
- гнійно-септичні захворювання шкіри в області постановки БЦЖ;
- гемолітична хвороба;
- ВУІ;
- ГРВІ, періоди загострень хронічних захворювань;
- наявність генералізованої БЦЖ-інфекції у членів сім’ї.
При ревакцинації протипоказаннями також є: ускладнення, що виникли при попередньому введенні вакцини, променева терапія, прийом імунодепресантів і позитивний або сумнівний результат проби Манту.
Перед щепленням обов’язковий огляд у лікаря з проведенням термометрії, при необхідності – парканом аналізів крові і сечі. Дитина повинна бути здоровою. БЦЖ щеплення при підвищеній температурі, проявах респіраторної інфекції або інші відхилення не ставиться. При наявності тимчасових причин, що заважають вакцинації, щеплення відкладається до їх зникнення. У разі постійних протипоказань постановка БЗЖ не проводиться ніколи.
Нормальне протікання загоєння
Щоб уникнути необгрунтованого занепокоєння, а також вчасно вжити необхідних заходів при виникненні відхилень, потрібно розуміти, які з послепрівівочних реакцій є нормою. Процес загоєння в середньому триває до 5 місяців і проходить в кілька етапів.
- Освіта горбка білястого кольору розміром 5-10 мм, який виникає відразу після щеплення і повністю зникає протягом 20 хвилин. В області уколу може мати місце невелике почервоніння з синюшним відтінком. Чи не повинна викликати тривогу припухлість, яка може зберігатися близько трьох днів.
- Формування папули, заповненої рідиною світло-жовтого, а в деяких випадках червоного кольору. Поява гнійника у новонароджених відбувається на 6-8 тижні, у прищеплений повторно – через тиждень, що є імунною відповіддю організму. Відсутність подібного освіти також є варіантом норми.
- Через 3-4 місяці гнійник підсихає, іноді лопається з виходом вмісту, а потім покривається коростою. Кірка може кілька разів відпадати, але потім утворюватися знову.
- Поява червоного плями і рубця 2-10 мм.
Загоєнню часто супроводжує свербіж, іноді відчуття ворушіння в таточку, проте слід уникати тиску і інтенсивних розтирань місця уколу.
Процес дозрівання гнійника не повинен супроводжуватися болем, великої гіперемією і набряком більше 2,5 см або виходом на плече зі значним підвищенням температури. Виникнення подібних симптомів є прямим показанням для звернення за лікарською допомогою.
Формування імунітету займає близько двох місяців. В цей час малюк схильний до зараження, як не щеплений.
У 5-10% дітей первинна вакцинація не завершується появою видимого сліду від ін’єкції, що говорить про недостатньо сформованому імунітет до туберкульозної інфекції. У цьому випадку здійснюється постановка проби Манту, а при її негативному результаті проводиться повторна імунізація.
Потсвакцінальное спостереження і температура при БЦЖ
Догляд за дитиною після щеплення БЦЖ не складний, однак вимагає дотримання деяких правил:
- Слід оберігати місце вакцинації від механічних впливів. Папулу і ранку не можна терти, чесати або розпарювати. Спроба видавити гнійник або здерти утворилася корочку може негативно позначитися на формуванні імунітету і привести до інфікування.
- Заборонено користуватися антисептиками (зеленка, йод, інші дезінфікуючі засоби), мазями та кремами для обробки, заклеювати ранку пластиром і накладати пов’язки. Виділення, якщо такі є, краще прибирати стерильною серветкою.
- Попадання води не несе небезпеки, тому при відсутності температури дитини після щеплення БЦЖ можна мити. Новонароджених краще купати в кип’яченою воді після обробки ванночки марганцівкою або антисептиком.
- Одяг малюка бажано гладити по обидва боки до повного загоєння. Одягати її слід обережно, уникаючи травмування ранки.
- Не варто міняти раціон дитини або матері при грудному вигодовуванні.
- Обмежень в прогулянках немає, проте важливо пам’ятати, що після щеплення у дитини виникає підвищена сприйнятливість до вірусів та інфекцій. У цей період (а також за тиждень до вакцинації) необхідно уникати великих скупчень людей і запобігти контакти з хворими, щоб уникнути зараження.
Нерідко батьків турбує питання: чи буває температура після щеплення БЦЖ? Як правило, постановка вакцини не супроводжується гіпертермією, але в деяких випадках це можливо. Нормою є незначне підвищення температури у дитини у грудничка – до 37,5 градусів в першу добу після щеплення або при формуванні гнійника.
У дітей старшого віку, а також при повторній вакцинації в 7 і 14 років підняття температури – негативна реакція організму, яка вважається відхиленням і вимагає консультації фахівця.
Допомога дитині при гіпертермії
При температурі до 38 градусів жарознижуючі препарати застосовують тільки у дітей, які мають схильність до фебрильні судом. У немовляти в цьому випадку використовують ректальні свічки, сиропи і розчини відповідно до вікової дозуванням.
Препарати вибору: при температурі до 38 градусів – містять парацетамол, більше 38 – Ібупрофен.
Для зниження температури заборонено використовувати Аспірин. При лихоманці у дітей він викликає таке небезпечне ускладнення, як синдром Рея, що вражає печінку і мозок. Не можна застосовувати метод обтирання горілкою або оцтом. Немовля може отримати важке отруєння і опіки шкіри.
До нормалізації стану слід відмовитися від щеплень і купання.
Не варто наполягати на прийомі їжі дитиною, проте потрібно частіше пропонувати йому пити. Відомий педіатр Комаровський рекомендує використовувати в якості пиття відвар родзинок для дітей першого року життя, а після року – компот із сухофруктів, при цьому температура напою повинна відповідати температурі тіла (плюс-мінус п’ять градусів).
Основне правило при гіпертермії: прохолодне повітря, але досить теплий одяг, тому спати дитині необхідно в добре провітреному приміщенні з оптимальною температурою повітря в 18-20 градусів.
Якщо температуру не вдається збити, вона починає швидко підвищуватися, спостерігається погіршення стану малюка – краще викликати невідкладну допомогу. При перевищенні порога в 38 градусів понад двох днів, що супроводжується судомами або втратою свідомості, а також почервонінням місця ін’єкції, дитини необхідно терміново показати лікарю.
ускладнення
Протитуберкульозна вакцинація, як правило, протікає без ускладнень, а якщо наслідки і виникають, то вони мають переважно місцевий характер у вигляді набряків і алергічних реакцій. Загальні симптоми зустрічаються рідше, охоплюють весь організм і можуть розвиватися через 1-2 тижні після щеплення. Висловлюються лихоманкою, неспокійною поведінкою, порушеннями сну. У вкрай рідкісних випадках можливий розвиток серйозних ускладнень.
У грудних дітей причиною їх виникнення звичайно є:
- знижений імунітет, вроджений імунодефіцит;
- недоношеність;
- патології нервової системи і новоутворення;
- хвороби матері, ВІЛ-інфікування, несприятливий перебіг пологів.
Іноді ускладнення можуть виникнути при низькій якості препарату, порушення техніки вакцинації (постановка щеплення хворим дітям, підшкірне введення) або індивідуальної нестерпності.
За ступенем прояву і наслідків для організму ускладнення поділяються на легкі і важкі.
До легких відносяться:
- Келоїдних рубець – збільшення рубця, що супроводжується зміною форми, кольору і больовими відчуттями. Ускладнення проявляється не раніше, ніж через рік після щеплення, і частіше зустрічається у дітей старшого віку. Викликається реакцією шкіри на вакцину через спадкової схильності до утворення рубців. Келоїдні рубці вимагають лікування при зростанні понад 10 мм і є протипоказанням для ревакцинації.
- Лімфаденіт – запалення лімфатичних вузлів (частіше – в пахвовій западині) через поширення мікобактерій по кровоносній системі. Виникає через 1-2 місяці після вакцинації. Для ускладнення характерно збільшення лімфовузлів, можливе утворення спайок, кальцинація. У важких випадках може протікати з утворенням гнійного свища. Лікування при вузлах до 10 мм, як правило, не потрібно. Надалі – зазвичай хірургічне, іноді з видаленням лімфовузлів.
- Вторинна інфекція – приєднання вірусної або бактеріальної інфекції.
- Холодний абсцес – скупчення підшкірного інфільтрату в результаті неправильного проведення вакцинації. Утворюється приблизно через 1,5 місяці після щеплення. Вимагає своєчасного лікування, щоб уникнути поширення інфекції по кровоносній системі. У запущених випадках абсцес розкривається самостійно, викликаючи гіпертермію і загальну інтоксикацію.
- Виразки на місці уколу, іноді діаметром до 10 мм і більше. Виникають при індивідуальній непереносимості вакцини.
Важкі наслідки БЦЖ:
- Туберкульозний остеомієліт, остеит – віддалена від місця щеплення інфекція з переважним ураженням трубчастих кісток. Виникає в період від 3 місяців до 5 років (частіше від 7 до 24 місяців). Ускладнення зустрічається вкрай рідко, однак є найсерйознішим з можливих. Початкова стадія може протікати непомітно, супроводжуючись субфебрильною температурою. Надалі відбувається прогресуюче ураження кісток, можливе утворення пухлин, деформації хребта.
- Некроз шкіри в зоні постановки вакцини і прилеглих областях.
- Генералізована БЦЖ-інфекція – ускладнення по типу загального важкого захворювання, що є наслідком вроджених грубих порушень в роботі імунної системи.
При появі шкірних змін або незвичайних симптомів, що дозволяють запідозрити розвиток поствакцинальних ускладнень, слід негайно проконсультуватися з лікарем.
При оцінці всіх за і проти для постановки або відмови від БЦЖ, слід розуміти, що ризик інфікування туберкульозом у нещеплених дітей значно перевищує ймовірність появи негативних наслідків після щеплення. Згідно зі статистикою, 90% хворих на туберкульоз не були щеплені БЦЖ або відмовилися від ревакцинації.
Пам’ятайте: туберкульоз – серйозне захворювання, легко передається через безпосередній контакт, внутрішньоутробно або повітряно-крапельним шляхом. Єдиним профілактичним методом захисту від цієї хвороби є протитуберкульозна вакцинація.