Чи може у дитини піднятися температура після щеплення БЦЖ



Багато батьків вперше стикаються з поствакцинальні гіпертермією вже на першому тижні життя дитини, адже саме в цей період – на 3-7 день – проводиться первинна протитуберкульозна вакцинація. Тривога за малюка зростає, а тим часом, температура після БЦЖ – явище хоч і не часте, але зазвичай цілком нормальне. У яких же випадках потрібно бити на сполох? Давайте розберемося.

Температура при щепленнях

щеплення

Щеплення – це введення в організм убитих або сильно ослаблених мікроорганізмів, що сприяють виробленню імунітету до певного захворювання. Формування несприйнятливості супроводжується різними реакціями, однією з яких є підйом температури тіла (так звана регуляторна температура).

Гіпертермія може мати наступні причини:

  1. Виділення пірогенних речовин в процесі знищення прищепного антигену.
  2. Індивідуальні особливості організму зі схильністю до розвитку температурних реакцій.
  3. Низька ступінь очищення вакцини, її тип.
  4. Активна робота імунної системи.

Важкі наслідки вакцинації виникають досить рідко, а легкі прояви прищепних реакцій швидко зникають і не доставляють сильного дискомфорту. У більшості випадків здоровими, не мають протипоказань, дітьми щеплення переносяться досить добре. До того ж, чим менше вік дитини, тим нижча ймовірність підвищення температури.

Вакцинація – це необхідність, яка б знизила або виключає розвиток серйозних захворювань, а також запобігає розвиток епідемій. Щоб звести до мінімуму побічні ефекти, слід проконсультуватися з лікарем.

Для чого необхідна БЦЖ?

БЦЖ не виключає зараження туберкульозом, але допомагає захистити дитину від розвитку його важких форм (таких як менінгіт, міліарний туберкульоз, туберкульоз кісток і інших патологій з можливим летальним результатом). Також вона є профілактичним заходом, що знижує кількість інших ускладнень захворювання.

Рання імунізація сприяє більш вираженого результату, саме тому щеплення роблять, як правило, ще в пологовому будинку. У нашій країні вакцинація проводиться препаратами БЦЖ і БЦЖ-М (для делікатної імунізації). Для введення використовується внутрішньошкірний метод. Ін’єкція проводиться по зовнішній області лівого плеча. На вироблення імунітету потрібно близько року, при цьому повноцінна несприйнятливість розвивається у 85% дітей. Дія препарату триває від 5 до 7 років.

Робити щеплення БЦЖ необхідно:

дитина



  • новонародженим протягом перших 6 тижнів життя, особливо які проживають в місцевості з високим рівнем захворювання на туберкульоз;
  • дітям зі слабкою реакцією БЦЖ;
  • для ревакцинації дітей 7 і 14 років.

Ревакцинація необов’язкова для регіонів, де зафіксований низький рівень захворюваності, і необхідна при безпосередньому контакті з туберкульозним хворим. Проводиться в термін від трьох днів до двох тижнів після негативної реакції на туберкулін.

Вакцина БЦЖ не ефективна при вже присутньої в організмі туберкульозної інфекції і в цьому випадку може викликати різні ускладнення, тому постановка проби Манту є обов’язковою запобіжним засобом перед щепленням дітей старше шести тижнів.

Підготовка та протипоказання

При первинної вакцинації в пологовому будинку новонароджений безпосередньо в день щеплення не піддається ніяким додатковим обстеженням з необхідністю забору крові. Виключається парентеральне введення (у вигляді ін’єкцій).

Для дітей більш старшого віку можливе призначення антигістамінних препаратів жарознижуючих засобів у разі наявних проблем зі здоров’ям. В інших випадках прийом ліків недоцільний. Не слід також змінювати раціон дитини перед щепленням, щоб уникнути помилкових алергічних реакцій на вакцину.

Існують постійні та тимчасові протипоказання до БЦЖ.

До постійних відносяться:

Дитина плаче

  • первинні імунодефіцити та ВІЛ;
  • злоякісні захворювання;
  • патології нервової системи;
  • інфікування туберкульозом.

До тимчасовим:

  • недоношеність менше 2500 г;
  • гнійно-септичні захворювання шкіри в області постановки БЦЖ;
  • гемолітична хвороба;
  • ВУІ;
  • ГРВІ, періоди загострень хронічних захворювань;
  • наявність генералізованої БЦЖ-інфекції у членів сім’ї.

При ревакцинації протипоказаннями також є: ускладнення, що виникли при попередньому введенні вакцини, променева терапія, прийом імунодепресантів і позитивний або сумнівний результат проби Манту.

Перед щепленням обов’язковий огляд у лікаря з проведенням термометрії, при необхідності – парканом аналізів крові і сечі. Дитина повинна бути здоровою. БЦЖ щеплення при підвищеній температурі, проявах респіраторної інфекції або інші відхилення не ставиться. При наявності тимчасових причин, що заважають вакцинації, щеплення відкладається до їх зникнення. У разі постійних протипоказань постановка БЗЖ не проводиться ніколи.

Нормальне протікання загоєння

Щоб уникнути необгрунтованого занепокоєння, а також вчасно вжити необхідних заходів при виникненні відхилень, потрібно розуміти, які з послепрівівочних реакцій є нормою. Процес загоєння в середньому триває до 5 місяців і проходить в кілька етапів.

БЦЖ

  1. Освіта горбка білястого кольору розміром 5-10 мм, який виникає відразу після щеплення і повністю зникає протягом 20 хвилин. В області уколу може мати місце невелике почервоніння з синюшним відтінком. Чи не повинна викликати тривогу припухлість, яка може зберігатися близько трьох днів.
  2. Формування папули, заповненої рідиною світло-жовтого, а в деяких випадках червоного кольору. Поява гнійника у новонароджених відбувається на 6-8 тижні, у прищеплений повторно – через тиждень, що є імунною відповіддю організму. Відсутність подібного освіти також є варіантом норми.
  3. Через 3-4 місяці гнійник підсихає, іноді лопається з виходом вмісту, а потім покривається коростою. Кірка може кілька разів відпадати, але потім утворюватися знову.
  4. Поява червоного плями і рубця 2-10 мм.

Загоєнню часто супроводжує свербіж, іноді відчуття ворушіння в таточку, проте слід уникати тиску і інтенсивних розтирань місця уколу.

Процес дозрівання гнійника не повинен супроводжуватися болем, великої гіперемією і набряком більше 2,5 см або виходом на плече зі значним підвищенням температури. Виникнення подібних симптомів є прямим показанням для звернення за лікарською допомогою.

Формування імунітету займає близько двох місяців. В цей час малюк схильний до зараження, як не щеплений.

У 5-10% дітей первинна вакцинація не завершується появою видимого сліду від ін’єкції, що говорить про недостатньо сформованому імунітет до туберкульозної інфекції. У цьому випадку здійснюється постановка проби Манту, а при її негативному результаті проводиться повторна імунізація.

 Потсвакцінальное спостереження і температура при БЦЖ

Догляд за дитиною після щеплення БЦЖ не складний, однак вимагає дотримання деяких правил:

градусник

  1. Слід оберігати місце вакцинації від механічних впливів. Папулу і ранку не можна терти, чесати або розпарювати. Спроба видавити гнійник або здерти утворилася корочку може негативно позначитися на формуванні імунітету і привести до інфікування.
  2. Заборонено користуватися антисептиками (зеленка, йод, інші дезінфікуючі засоби), мазями та кремами для обробки, заклеювати ранку пластиром і накладати пов’язки. Виділення, якщо такі є, краще прибирати стерильною серветкою.
  3. Попадання води не несе небезпеки, тому при відсутності температури дитини після щеплення БЦЖ можна мити. Новонароджених краще купати в кип’яченою воді після обробки ванночки марганцівкою або антисептиком.
  4. Одяг малюка бажано гладити по обидва боки до повного загоєння. Одягати її слід обережно, уникаючи травмування ранки.
  5. Не варто міняти раціон дитини або матері при грудному вигодовуванні.
  6. Обмежень в прогулянках немає, проте важливо пам’ятати, що після щеплення у дитини виникає підвищена сприйнятливість до вірусів та інфекцій. У цей період (а також за тиждень до вакцинації) необхідно уникати великих скупчень людей і запобігти контакти з хворими, щоб уникнути зараження.

Нерідко батьків турбує питання: чи буває температура після щеплення БЦЖ? Як правило, постановка вакцини не супроводжується гіпертермією, але в деяких випадках це можливо. Нормою є незначне підвищення температури у дитини у грудничка – до 37,5 градусів в першу добу після щеплення або при формуванні гнійника.

У дітей старшого віку, а також при повторній вакцинації в 7 і 14 років підняття температури – негативна реакція організму, яка вважається відхиленням і вимагає консультації фахівця.

Допомога дитині при гіпертермії

При температурі до 38 градусів жарознижуючі препарати застосовують тільки у дітей, які мають схильність до фебрильні судом. У немовляти в цьому випадку використовують ректальні свічки, сиропи і розчини відповідно до вікової дозуванням.

Препарати вибору: при температурі до 38 градусів – містять парацетамол, більше 38 – Ібупрофен.

малюк

Для зниження температури заборонено використовувати Аспірин. При лихоманці у дітей він викликає таке небезпечне ускладнення, як синдром Рея, що вражає печінку і мозок. Не можна застосовувати метод обтирання горілкою або оцтом. Немовля може отримати важке отруєння і опіки шкіри.

До нормалізації стану слід відмовитися від щеплень і купання.

Не варто наполягати на прийомі їжі дитиною, проте потрібно частіше пропонувати йому пити. Відомий педіатр Комаровський рекомендує використовувати в якості пиття відвар родзинок для дітей першого року життя, а після року – компот із сухофруктів, при цьому температура напою повинна відповідати температурі тіла (плюс-мінус п’ять градусів).

Основне правило при гіпертермії: прохолодне повітря, але досить теплий одяг, тому спати дитині необхідно в добре провітреному приміщенні з оптимальною температурою повітря в 18-20 градусів.

Якщо температуру не вдається збити, вона починає швидко підвищуватися, спостерігається погіршення стану малюка – краще викликати невідкладну допомогу. При перевищенні порога в 38 градусів понад двох днів, що супроводжується судомами або втратою свідомості, а також почервонінням місця ін’єкції, дитини необхідно терміново показати лікарю.

ускладнення

Протитуберкульозна вакцинація, як правило, протікає без ускладнень, а якщо наслідки і виникають, то вони мають переважно місцевий характер у вигляді набряків і алергічних реакцій. Загальні симптоми зустрічаються рідше, охоплюють весь організм і можуть розвиватися через 1-2 тижні після щеплення. Висловлюються лихоманкою, неспокійною поведінкою, порушеннями сну. У вкрай рідкісних випадках можливий розвиток серйозних ускладнень.

У грудних дітей причиною їх виникнення звичайно є:

імунітет

  • знижений імунітет, вроджений імунодефіцит;
  • недоношеність;
  • патології нервової системи і новоутворення;
  • хвороби матері, ВІЛ-інфікування, несприятливий перебіг пологів.

Іноді ускладнення можуть виникнути при низькій якості препарату, порушення техніки вакцинації (постановка щеплення хворим дітям, підшкірне введення) або індивідуальної нестерпності.

За ступенем прояву і наслідків для організму ускладнення поділяються на легкі і важкі.

До легких відносяться:

  1. Келоїдних рубець – збільшення рубця, що супроводжується зміною форми, кольору і больовими відчуттями. Ускладнення проявляється не раніше, ніж через рік після щеплення, і частіше зустрічається у дітей старшого віку. Викликається реакцією шкіри на вакцину через спадкової схильності до утворення рубців. Келоїдні рубці вимагають лікування при зростанні понад 10 мм і є протипоказанням для ревакцинації.
  2. Лімфаденіт – запалення лімфатичних вузлів (частіше – в пахвовій западині) через поширення мікобактерій по кровоносній системі. Виникає через 1-2 місяці після вакцинації. Для ускладнення характерно збільшення лімфовузлів, можливе утворення спайок, кальцинація. У важких випадках може протікати з утворенням гнійного свища. Лікування при вузлах до 10 мм, як правило, не потрібно. Надалі – зазвичай хірургічне, іноді з видаленням лімфовузлів.
  3. Вторинна інфекція – приєднання вірусної або бактеріальної інфекції.
  4. Холодний абсцес – скупчення підшкірного інфільтрату в результаті неправильного проведення вакцинації. Утворюється приблизно через 1,5 місяці після щеплення. Вимагає своєчасного лікування, щоб уникнути поширення інфекції по кровоносній системі. У запущених випадках абсцес розкривається самостійно, викликаючи гіпертермію і загальну інтоксикацію.
  5. Виразки на місці уколу, іноді діаметром до 10 мм і більше. Виникають при індивідуальній непереносимості вакцини.

Важкі наслідки БЦЖ:

лікар

  1. Туберкульозний остеомієліт, остеит – віддалена від місця щеплення інфекція з переважним ураженням трубчастих кісток. Виникає в період від 3 місяців до 5 років (частіше від 7 до 24 місяців). Ускладнення зустрічається вкрай рідко, однак є найсерйознішим з можливих. Початкова стадія може протікати непомітно, супроводжуючись субфебрильною температурою. Надалі відбувається прогресуюче ураження кісток, можливе утворення пухлин, деформації хребта.
  2. Некроз шкіри в зоні постановки вакцини і прилеглих областях.
  3. Генералізована БЦЖ-інфекція – ускладнення по типу загального важкого захворювання, що є наслідком вроджених грубих порушень в роботі імунної системи.

При появі шкірних змін або незвичайних симптомів, що дозволяють запідозрити розвиток поствакцинальних ускладнень, слід негайно проконсультуватися з лікарем.

При оцінці всіх за і проти для постановки або відмови від БЦЖ, слід розуміти, що ризик інфікування туберкульозом у нещеплених дітей значно перевищує ймовірність появи негативних наслідків після щеплення. Згідно зі статистикою, 90% хворих на туберкульоз не були щеплені БЦЖ або відмовилися від ревакцинації.

Пам’ятайте: туберкульоз – серйозне захворювання, легко передається через безпосередній контакт, внутрішньоутробно або повітряно-крапельним шляхом. Єдиним профілактичним методом захисту від цієї хвороби є протитуберкульозна вакцинація.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*