Мокрота при туберкульозі – показник двоякого характеру. Негатив полягає в порушенні процесу дихання, систематичному подразненні слизових оболонок, створення сприятливого середовища для розмноження бактерій. Позитив – в можливості ранньої діагностики, підборі ефективного лікування. Візуально мокрота при різних запаленнях дихальних шляхів відрізняється, що дасть можливість не запустити небезпечне інфекційне захворювання – туберкульоз.
Особливості мокротиння
Наявність рідинних виділень при туберкульозі має прямо пропорційну залежність зі ступенем тяжкості захворювання, занедбаністю процесу, формою і стадією. На початковому етапі можливо її повна відсутність. У міру розвитку хвороби спостерігається збільшення кількості, зміна складу і консистенції.
Відмінності за складом
Залежно від виду захворювання дихальних шляхів склад мокротиння відрізняється.
Для різних діагнозів характерні особливості виділень за типом:
- При бронхіті і бронхіальній астмі – мокрота слизова, яка містить слиз без домішок.
- Хронічний бронхіт, пневмонія, початкова стадія туберкульозу характеризується слизисто-гнійної або гнійно-слизової мокротою в залежності від переважання гною або слизу. Має жовтуватий або зеленуватий колір, іноді з прожилками.
- У разі інфекції дихальних шляхів виникає гнійна мокрота, що має жовтий або зелений колір.
- При запущеній пневмонії, плевриті, абсцесі легені, розвитку туберкульозу і раку мокрота слизисто-кров’яниста або слизисто-гнійно-кров’яниста червонуватого кольору за рахунок існування прожилок крові.
- Для прогресуючого туберкульозу, раку бронхів і легенів, травмах легенів характерно кровохаркання – при кашлі буде виділятися кров.
- Коричневий і чорний колір мокротиння свідчать про пневмокониозе, туберкульозі і раку легенів. Поява таких кольорів говорить про процес розпаду еритроцитів.
Колір мокротиння при туберкульозі не дає підстави поставити діагноз, оскільки кров може з’явитися в результаті механічного пошкодження дихальних шляхів, ротової порожнини і проблем шлунково-кишкового тракту. На колір також впливає на вміст вдихуваного повітря.
кількість мокротиння
Важливим показником, що дозволяє зробити аналіз харкотиння для встановлення діагнозу, є кількість.
Зміна в бік збільшення свідчить про:
- набряку легенів;
- гангрени, абсцес;
- закінченні нападу бронхіальної астми;
- туберкульозі, коли легке розпадається.
Виявлення зменшеного кількості мокротиння не завжди оцінюється позитивно, може виникнути в результаті:
- гострої форми бронхіту;
- пневмонії;
- початку нападу бронхіальної астми;
- застою в легенях.
При діагностиці важливо враховувати обсяг окремих порцій і кількість мокротиння, що відходить протягом доби. Добова норма становить 10-100 мл.
особливості консистенції
Ще одним істотним показником в процесі діагностування є консистенція мокротиння. В’язкість, тягучість і клейкість залежать від питомої ваги міститься слизу.
За цією ознакою виділяється:
- Рідка мокрота – при незначній кількості і прозорості найменш небезпечна. Спостерігається при ГРВІ, застудних захворюваннях, можлива при туберкульозі на початковому етапі.
- В’язке мокротиння свідчить про велику кількість слизу і лейкоцитів. Спостерігається при хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, туберкульозі.
- Густа мокрота характеризується меншою кількістю слизу і лейкоцитів у порівнянні з в’язкою. Характерна для бронхіальної астми, пневмонії, плевриту і туберкульозу.
Симптом сам по собі не дозволяє правильно поставити діагноз. Потрібно комплексне дослідження мокротиння, при необхідності проводиться аналіз крові, флюорографія, рентгенографія.
Вплив мокротиння на перебіг захворювання
Величезне скупчення мокротиння утруднює дихання. При цьому можливий напад задухи, який без належної медичної допомоги здатний привести до летального результату.
Чи не виключений варіант кисневого голодування, що приводить до виникнення:
- загальної слабкості і швидкої стомлюваності;
- постійних головних болів;
- відсутності зосередженості;
- дисфункції роботи головного мозку;
- збою в діяльності різних органів.
Мокрота – це сприятливе середовище для розмноження вірусів та інфекцій, що провокує розвиток пов’язаних з ними хвороб. Очищення від мокротиннявимагає підбору спеціальних лікарських засобів.
При туберкульозі призначення препаратів проводиться після проведення комплексного обстеження. Для недопущення загальної інтоксикації організму ліки проти мокротиння повинні бути сумісні з протитуберкульозними антибіотиками.
Загальна характеристика аналізу мокротиння
Наявність мокротиння в обсязі понад норму – відповідна реакція організму на запальні процеси в дихальних шляхах.
Збір аналізу допомагає встановити характер і причини виникнення, а саме:
- визначити джерело інфекції;
- вибрати медикаменти для ефективності лікування;
- отримати дані про локалізацію запального процесу;
- підтвердити або спростувати підозри на наявність бронхіту, запалення легенів, плевриту, туберкульозу, онкологічних захворювань;
- оцінити вплив проведеної терапії.
Проведення аналізу можливо в домашніх умовах і медичній установі. Попередньо пацієнт отримує спеціальну стерильну баночку. Здавати на аналіз необхідно свіжу, бажано ранкову мокроту. Щоб уникнути попадання слини рекомендується відкашлювання, а не відхаркування.
Якщо секрет відходить погано, то можливий прийом відкашлює засобів і великої кількості теплої води протягом попередньої доби. Перед здачею аналізу важливо ретельно вичистити зуби і прополоскати рот. Для поліпшення відділення секрету перед збором необхідно зробити кілька глибоких вдихів і видихів з інтервалом до 5 секунд. Здавати аналіз в лабораторію потрібно не пізніше ніж через 3 години, за умови зберігання в холодильнику.
У розшифровку результатів включається:
- опис макроскопічних параметрів (оцінка зовнішнього вигляду, характеру);
- опис мікроскопічних параметрів (дані вивчення, проведеного безпосередньо під мікроскопом);
- ЦПР, бактеріоскопічні і бактеріологічні параметри.
Дослідження мокротиння на різні види захворювань, зокрема на туберкульоз, має ряд особливостей.
Характер харкотиння при різних стадіях і формах
Від стадії і форми захворювання багато в чому залежить характер виділяється мокротиння. У міру прогресування хвороби збільшується кількість виділень, вони носять більш агресивний характер для оточуючих, візуально з переходом зі стадії в стадію, з легкої форми в важку починають виглядати більш страхітливо.
Залежність характеру виділень від стадії
Залежно від стадії туберкульозу характер і зовнішній вигляд мокротиння змінюється.
Наявність різних виділень характерно:
- При первинному інфікуванні можливо повна відсутність виділень або невелика кількість білого кольору, оскільки в мокроті при туберкульозі міститься білок. Пояснюється розвитком запалення тільки на ділянці попадання інфекції.
- На стадії прихованої інфекції з’являються гнійні виділення, які свідчать про поширення захворювання по організму.
- На стадії рецидиву внаслідок ускладнень спостерігається яскраво виражений гнійний або кров’янистий тип виділень. Сформовані вогнища вражають органи, викликаючи кровохаркання і кровотеча в легенях.
При первинній стадії людина незаразен для оточуючих, на наступній стадії небезпека ризику бути зараженими зростає, на останній стадії при наявності кров’яних виділень становить величезну небезпеку для людей. Хвороба на цій стадії знаходиться у відкритій формі.
Залежність характеру виділень від форми
Форма захворювання безпосередньо пов’язана з кількістю і типом виділяється мокротиння.
Від форми залежить прогноз і позитивна динаміка лікування, небезпека для хворого та оточуючих:
- Інфільтративний туберкульоз характеризується формуванням запалення безпосередньо в зоні зараження. Найчастіше вражає верхні відділи легень з подальшим ураженням бронхів. Для хвороби характерні крупозний кашель, раннє кровохаркання при відносно стабільному самопочутті.
- Дисемінована форма відрізняється рознесенням мікобактерій по організму струмом крові або лімфи. Спостерігаються вогнища за межами легких, яскраво виражена інтоксикація організму. Хвороба швидко прогресує, супроводжується високою температурою, кашлем із слизисто-гнійної мокротою, часто супроводжується кровохарканням.
- Для кавернозного туберкульозу характерне утворення каверн внаслідок прогресування інших форм хвороби. Клінічно проявляється фазою розпаду легких з гнійною мокротою, легеневими виділеннями коричневого і чорного кольорів, кровохарканням.
- Відмінністю фіброзної форми є наявність фіброзної каверни, що провокує розпад легенів з гнійними, кров’яними виділеннями різних відтінків.
- Вогнищевий туберкульоз носить вторинний характер. Наявність і особливості мокротиння залежать від гострої або хронічної стадії захворювання. Гостра характеризується сильним кашлем з гнійною мокротою, хронічна – необільнимі виділеннями.
- Відкрита форма є найбільш небезпечною для оточуючих. Хворий підлягає ізоляції в обов’язковому порядку на тривалий термін. Труднощі лікування полягають в резистентності мікобактерій до лікарських препаратів. Мокрота може виділятися в будь-якій кількості, складі і консистенції.
- Закрита форма являє собою протилежність відкритою. Хворий не представляє небезпеки для оточуючих, мокротиння може не бути, хвороба може себе не проявляти або протікати в латентній формі.
Чим легше форма захворювання, тим важче піддається діагностиці. Така обернено пропорційна залежність створює труднощі для своєчасного процесу лікування. Тому аналіз харкотиння потрібно здавати періодично.
Флюорографія і бактеріоскопія
Для точної установки діагнозу «туберкульоз», пацієнту необхідно здати лабораторні аналізи і пройти флюорографічне обстеження. Чи можуть дані обстежень суперечити один одному? Якщо «Флюшка» чиста, то чи може мокрота показати туберкульоз?
флюорографічне обстеження
Сьогодні існують два методи флюорографії – плівковий і цифровий. Картинка, отримана цифровим методом, більш чітка, показує наявність рідини, дає меншу опромінення для організму. Фото, отримане плівковим методом, більш розпливчасто, що викликає труднощі при діагностиці. За характером аномалії в легенях не завжди однозначно можна поставити остаточний діагноз.
Помилковий чистий знімок без патологій може бути отриманий при недотриманні пацієнтом наступних правил:
- чіткості виконання сформульованого рентгенологом тимчасового інтервалу між вдихом і видихом;
- недостатнього притиснення до апарату органів грудної клітини;
- неповного зняття одягу і прикрас з верхньої половини тіла.
У перерахованих вище випадках знімок буде розмитий і не дасть можливість проаналізувати клінічну картину захворювання.
Вдатися до лабораторних методів необхідно у випадках протипоказань:
- неможливість провести 30 секунд в вертикальному положенні за станом здоров’я;
- деформація органів грудної клітини;
- сильна задишка, в результаті якої пацієнт не може затримати дихання;
- хворим сильними кровотечами;
- людям, які прийняли велику дозу радіаційного опромінення;
- пацієнтам, що страждають на клаустрофобію.
При підозрі на туберкульоз цим особам необхідно застосувати альтернативні методики діагностики. Залежно від захворювань це можуть бути: рентгенограма, магнітно-резонансна томографія, лабораторні аналізи крові, сечі, мокротиння.
Бактеріологічне дослідження і ПЛР
Для діагностики туберкульозу з аналізу мокротиння розроблений сучасний метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), який використовує підхід на молекулярному рівні. Проби біоматеріалу в секреті, що містять ДНК і РНК збудника, копіюються і порівнюються з типом і концентрацією паличок Коха, що знаходяться в базі даних. Проводиться в спеціальному приладі, що регулює температурний режим.
До переваг відноситься:
- висока чутливість, що дозволяє виявити мікобактерію при наявності в мізерній кількості, що дає можливість діагностики на дуже ранніх стадіях і в латентній формі;
- універсальність – одного зразка досить для виявлення декількох типів збудників;
- швидкість реакції – висновок готове на наступний день;
- точність – завжди стовідсотковий результат.
До недоліків слід віднести високі вимоги до дотриманням технологій, температурному режиму. У разі невеликого забруднення зразка метод дасть збій.
Бактериоскопия виділень проводиться шляхом розтирання мазка між двома стеклами з подальшою просушуванням. Потім вміст нагрівається на пальнику, збудники туберкульозу при цьому забарвлюються. Даний метод діагностики відомий, як забарвлення за Цілем-Нельсону, по інформативності не поступається ПЛР.
Бактеріологічне дослідження на туберкульоз, що проводиться в спеціально обладнаних лабораторіях, дозволяє виділити мікобактерію. Посів мокроти в спеціальне середовище визначає резистентність і чутливість палички Коха до антибіотиків.
Аналіз мокротиння на туберкульоз має пріоритет у рентгенологічного методу дослідження, оскільки дозволяє не тільки діагностувати захворювання на ранній стадії, але і підібрати комплекс медикаментів. Перевірка на чутливість до антибіотиків різних груп дає можливість вибору курсу лікування, щадного для організму і ефективного для знищення збудників.
Виявлення туберкульозу за допомогою аналізу
Туберкульоз – небезпечне інфекційне захворювання, найчастіше має легеневу форму. Для успішної боротьби з туберкульозом важлива діагностика на ранній стадії. Дітям до 14-ти років щорічно роблять реакцію Манту, дорослим – флюорографію. Можуть виникнути ситуації, коли Флюшка буде показувати затемнення або туберкулінова проба не дасть негативний результат.
На допомогу приходить аналіз харкотиння. Він вимагає неодноразового повтору проб знову і знову, проте дає гарантію надійності. Як виглядає мокрота при наявності туберкульозу? Які особливості проведення аналізу?
Показання та протипоказання
Вивчення легеневих виділень включається в комплекс обов’язкових заходів для постановки остаточного діагнозу – туберкульоз.
Збір секрету на збудники туберкульозу (палички Коха) проводиться при:
- тривалому кашлі, поддающемуся припинення в результаті використання стандартних медикаментів;
- виділяється в різних обсягах мокроті сирно-білого, жовтого, коричневого відтінків;
- затемненому на рентгенівських знімках;
- невеликому збільшенні температури тіла у вечірній час.
Якщо у хворого сухий кашель, при якому не виділяється мокрота, то традиційним способом здати аналіз неможливо. Для таких випадків існує єдина можливість збору секрету – бронхоскопія. Даний метод базується на введенні спеціальної трубки (бронхоскоп) в область верхніх дихальних шляхів.
Проведення бронхоскопії вимагає застосування загальної або місцевої анестезії, що тягне за собою ряд протипоказань наступним категоріям пацієнтів:
- алергікам на знеболюючі препарати;
- страждаючим шизофренію або на епілепсію;
- які перенесли інфаркт міокарда або інсульт;
- при захворюваннях гортані або трахеї;
- з порушенням згортання крові;
- страждаючим дихальною недостатністю.
Дітям бронхоскопія проводиться за згодою батьків. Залежно від віку дитини, наявності патологій приймається рішення про характер анестезії: загальної або місцевої.
Механізм проведення аналізу
При підозрі на туберкульоз з метою виключення помилково негативні результати, дослідження потрібно проводити неодноразово. Тест може не підтвердити діагноз у разі недостатньої кількості мікобактерій.
Для достовірності аналіз необхідно здавати мінімум три рази:
- перший раз – на голодний шлунок бажано вранці;
- другий – через чотири години;
- третій – на наступний день (через добу після першого) натщесерце.
При неможливості хворого відвідати медичний заклад самостійно, збір мокротиння здійснює медпрацівник в домашніх умовах з подальшим приміщенням в спеціальний контейнер і відправкою в лабораторію.
Якщо мокрота збирається бронхоскопіческую шляхом, то пацієнту заборонено приймати їжу протягом як мінімум 6-ти годин до процедури бронхоскопії. У процесі аналізу хворому вводиться бронхоскоп в трахею, за допомогою якого береться матеріал для дослідження.
Мікроскопія включає дослідження:
- епітеліальних клітин;
- кількості лейкоцитів;
- наявності або відсутності еритроцитів;
- наявності збудників інфекцій, в тому числі палички Коха.
У разі виявлення збудників туберкульозу потрібно терміново звернутися до медичного закладу з метою уникнення зараження оточуючих.
У розшифровку аналізу крім макро- і мікроскопічних параметрів включається бактеріологічний склад. В процесі лікування проведення аналізів систематично повторюють з метою перевірки ефективності.
Переваги та недоліки аналізу
За винятком бронхоскопії, тест досить простий в реалізації для пацієнта, не вимагає спеціальної підготовки. Аналіз мокротиння здійснюється природним шляхом, що важливо для дітей і пацієнтів з різними патологіями.
Мікобактерія виявляється на ранній стадії зі стовідсотковою точністю, що дає можливість лікувати туберкульоз на ранніх етапах.
Мінус – тривалість процесу визрівання посіву бактерій. Бактеріологічний тест многосторонен, з чим пов’язане очікування результату від 3-х тижнів до двох місяців.
Сучасні препарати дозволяють лікувати туберкульоз на всіх етапах, однак, ніж раніше виявлений процес, тим простіше його зупинити. Методи діагностики можуть встановити наявність хвороби на ранніх стадіях. Своєчасне обстеження – половина перемоги над захворюванням. Тим, кому це не вдалося – головна рекомендація – між поняттями «могти вилікуватися теоретично» і «впоратися з хворобою практично» поставити знак рівності.