Шляхи передачі туберкульозу зустрічаються найрізноманітніші. Туберкульоз – поширене, але вже не смертельне захворювання, так як в більшості випадків при правильному і своєчасному лікуванні пацієнти одужують.
Проте інфекція залишається дуже заразною, і для того, щоб повністю вилікуватися від цього захворювання, людині необхідно від двох до п’яти років. Саме через важке лікування і ризику переходу в хронічну форму хвороби, населення повинно бути добре поінформоване про можливі небезпеки.
<h2>Способи передачі туберкульозу
Часто зустрічається думка про те, що туберкульоз – хвороба бідності, злиднів і низького соціального рівня людини. Але це не зовсім так. Туберкульоз – це захворювання, якому піддаються люди з низьким імунітетом (ослабленим після хвороб) і навіть одноманітне і недостатнє харчування може послужити фактором, при якому людина швидше захворює.
На перших етапах хвороба не має вираженої симптоматики і її легко сплутати з іншими захворювань – саме через це пацієнти втрачають час, необхідний для швидкого лікування.
Близько тридцяти відсотків людей є носіями прихованої форми інфекції.
Механізм передачі туберкульозу:
- повітряно-краплинний (найбільш поширений шлях передачі туберкульозу легенів);
- повітряно-пиловий;
- контактний шлях зараження;
- харчовий;
- аліментарний (хвороба брудних рук);
- внутрішньоутробний (трансплацентарний);
- через кров (аутозараженіе після передачі агентів захворювання до інших органів).
Туберкульоз має «закриту» і «відкриту» форму, від чого залежить небезпека зараження близьких людей, і навіть можливість вторинного зараження самої людини через кров.
За таким принципом людини, як джерела інфекції відносять до:
- Потенційного джерела інфекції (є носієм, але сам не хворіє).
- Активному джерела інфекції (хвороба в активній фазі з певною або невизначеною локалізацією).
Якщо у носія туберкульозної палички з якоїсь причини знижується імунний захист – ризик переходу в активну форму дуже великий.
Фактори, що підвищують ризик зараження:
- діти молодшого віку і підлітки (які не пройшли БЦЖ);
- хвороби дихальної системи;
- діабет;
- бронхіальна астма;
- простудні та вірусні захворювання;
- при хворобах органів травлення;
- осіб, які перебувають в нездорової соціальної ситуації (алкогольна та наркотична залежність);
- вітряна віспа;
- кір;
- порушення харчування, недостатня кількість поживних речовин;
- при діагностуванні ВІЛ-інфекції, СНІДу.
Також до групи ризику належать люди, близькі родичі яких перехворіли або хворі на туберкульоз. Постійний контакт з носіями інфекції знижує опірність імунної системи до агентам захворювання.
Передача інфекції повітряно-крапельним шляхом
Поширення інфекції цим способом – провідний шлях передачі туберкульозу. Більше дев’яноста відсотків, які постраждали від туберкульозу легенів, були заражені саме таким способом поширення туберкульозної палички.
Характерними якостями механізму передачі є:
- Під час кашлю (одна одиниця спазму) джерело інфекції вивільняє до трьох тисяч агентів захворювання в навколишній простір.
- Поширення мікобактерій під час кашлю сягає півтора метра на відстані навколо людини.
- Найбільшому ризику піддаються люди, довгий час знаходяться в закритому приміщенні з людиною, у якого спостерігається відкрита форма туберкульозу.
- Симптоматика перших етапів хвороби безпосередньо залежить від стану імунітету людини.
Легенева форма туберкульозної інфекції на перших етапах свого розвитку нагадує застуду, або може не проявляти видимих симптомів зовсім.
Повітряно-крапельний спосіб поширення захворювання збільшує силу зараження в місцях великого скупчення людей, таких як громадський транспорт, школи, робочі приміщення (обмежений простір без хорошого провітрювання).
Повітряно-пиловий метод передачі мікобактерій
Крім аерогенним поширення, під час кашльових спазмів можливі виділення фрагментів мокротиння, які створюють окремий механізм інфікування:
- засохлі фрагменти мокротиння залишаються не менше небезпечними;
- через недовгий проміжок часу частинки сухої мокротиння впроваджуються в пиловий осад.
Для профілактики зараження таким шляхом необхідно проводити вологе прибирання і стежити за чистотою приміщення, крім того, уникати зіткнення з підсихають або сухими мокротинні виділеннями хворої людини.
Контактна зараження
Цей спосіб передачі інфекції зустрічається значно рідше.
Контактна зараження має на увазі зіткнення з біологічними рідинами (кров, харкотиння) через:
- Засоби першої необхідності, засоби гігієни.
- Особистий посуд, кальян, сигарети, столові прибори хворого.
- Одяг та інші побутові предмети.
- Поцілунки, статевий акт.
Передача туберкульозу в побуті поширена в домашніх умовах, якщо близька людина або родич є носієм інфекції в активній формі. Крім того, заразитися туберкульозом можна під час догляду за хворою твариною (для вакцини БЦЖ використовуються ослаблені агенти коров’ячого туберкульозу).
Зараження харчовим шляхом
Їжа тваринного походження також може бути джерелом інфекції.
Зараження харчовим шляхом можливо:
- при покупці і вживанні молока і м’яса заражених тварин (продукти, які не пройшли тест САПНІНа) на ринку, вулиці або в сільській місцевості;
- в центрах громадського харчування, школах, дошкільних освітніх установах при порушенні норм санітарної гігієни.
У разі такого зараження страждає кишечник і інші органи травлення. Розвиток туберкульозу легенів та інших систем органів відбувається як ускладнення або вторинне інфікування.
Аліментарний шлях зараження
Аліментарний шлях зараження іншими словами називається хворобою брудних рук. В особливій небезпеці перебуває дитина.
Шляхи інфікування наступні:
- Після ігор з іграшками хворими дітьми.
- Недотримання гігієни перед їжею.
- На вулиці.
Для профілактики туберкульозу та інших захворювань, що передаються таким шляхом, батьки повинні пояснити дитині необхідність миття рук і уважно стежити за дитиною.
Зараження під час пологів
Якщо під час вагітності у майбутньої матері був виявлений туберкульоз, лікар-фтизіатр призначає негайний курс лікування, який залежить від форми хвороби і терміну, на якому знаходиться жінка.
Якщо туберкульоз протікає в закритій формі, ризик зараження дитини мінімальний, проте це не означає, що турбуватися нема про що. Перед пологами весь медичний персонал повинен бути обізнаний про стан і хвороби породіллі, а самі пологи рекомендується проводити в окремому пологовому відділенні.
Важливими чинниками, що впливають на здоров’я дитини, є:
- трансплацентарне зараження стає більш небезпечним, якщо у матері спостерігаються форми серйозних хронічних захворювань, зараження ВІЛ-інфекцією – фактори, сильно знижують імунний захист жінки;
- визначити захворювання у немовляти можна, зробивши аналіз плаценти після народження;
- навіть якщо новонароджений здоровий, після народження контакт з матір’ю на час її одужання небажаний, дитину віддають близьким родичам, які пройшли діагностику на туберкульоз;
- в деяких випадках породіллям рекомендують зробити аборт, однак хірургічне втручання на третьому триместрі може спровокувати сильне розвиток захворювання;
- під час лікування вагітних використовуються препарати, які не впливають на здоров’я малюка.
Найчастіше після перенесення туберкульозу лікарі рекомендують на деякий час відкласти вагітність. У випадках, якщо туберкульоз був виявлений під час вагітності, застосовується курс протитуберкульозних препаратів і лікування в диспансері.
Найбільш небезпечним для немовляти є туберкульоз сечостатевої системи, туберкульоз легенів передається набагато рідше.
Спадковість, як схильність до захворювання
Спадковість відіграє значну роль у всіх сферах життя людини. З генами батьків передається велика кількість різних хронічних захворювань, які заважають людині в подальшому.
Туберкульоз – бактеріальне захворювання, а значить, його природа спочатку є набутою. Придбані за життя людини якості і здібності, такі як загар, розвинена мускулатура і захворювання не передаються дітям при народженні. Проте існують якості стану здоров’я або хронічні захворювання (вроджені порушення ДНК), які призводять до швидкого зараження.
Ознаками таких порушень є:
- Наявність діагностованих захворювань, що впливають на зниження імунного захисту.
- Захворювання дихальної системи.
- Часті застуди і швидке зараження іншими інфекціями.
Основним фактором, що впливає на схильність до зараження туберкульозом, як і іншими бактеріальними і вірусними інфекціями, є знижений імунітет, прояв якого помітно через частих простудних захворювань, нездужань і слабкості організму.
Важливі факти про зараження туберкульозом
Як і навколо інших страшних хвороб, про туберкульозної інфекції багато міфів, але існують і важливі факти.
ВООЗ надає наступну інформацію:
- туберкульозною паличкою можуть бути інфіковані і люди, і домашні тварини;
- виявлено сімдесят чотири штами (різновиди) палички Коха;
- незважаючи на часту зустрічальність туберкульозу легенів, інфекція створює вогнища запалення і в інших системах органів (з цієї причини можливий туберкульоз шкіри, кісток, нервової системи, органів розмноження і травної системи, а також туберкульоз, коли уражається лімфовузол);
- захворювання входить в число десяти найбільш частих причин смерті населення (через хвороби);
- щороку виявляється до десяти мільйонів носіїв інфекції;
- щорічна смертність від хвороби зачіпає півтора мільйона людей;
- найбільше число випадків летального результату (дев’яносто відсотків) зустрічається в країнах з низьким рівнем медичної допомоги та вираженими соціальними проблемами (високий рівень бідності);
- половина випадків діагностованого туберкульозу відноситься до країн південно-східної Азії (Індія, Китай), Нігерії, в Пакистані, Індонезії і Південно-Африканської Республіки;
- третину смертей ВІЛ-інфікованих людей помирає через зараження туберкульозом;
- захворювання є основною причиною смертності дітей;
- туберкульоз діагностується у одного мільйона дітей в рік;
- спостерігається вироблена у туберкульозної палички стійкість до раніше використовуваних препаратів;
- проведена вакцина БЦЖ визнана неефективною по відношенню до туберкульозу легенів у дорослих людей;
- ВООЗ заявляє про намір знизити відсоток заражених людей до 2030 року.
Основним фактом, на який варто звернути увагу, є позитивний результат при хорошому і своєчасному лікуванні захворювання.
У сучасних клініках є обладнання для швидкого і максимально точного аналізу біологічного матеріалу (крові, мокротиння та інших секретів), що дозволяє виявити зараження на етапах, які неможливо визначити по флюорографії. Крім того, лабораторний аналіз дозволяє виявити позалегеневі форми інфекції.
Профілактичні заходи
Так чи інакше, картинка, що видається виходячи з даних ВООЗ, не дуже привітна.
Так, туберкульоз – страшне і дуже заразне захворювання, але найкращим способом боротьби з ним залишається попередження початку захворювання.
Профілактичні заходи для людей, що знаходяться в постійному контакті з хворими, включають назви препаратів, виписаних спеціально лікарем-фтизіатром.
Крім цього, існують загальноприйняті правила, що сприяють огорожі людини від впливу захворювання:
- Обмежувати контакт з інфікованими людьми та тваринами.
- Чи не запускати гігієну тіла (ретельне миття рук перед їжею і по приходу додому, чистка одягу).
- Придбання м’ясних і молочних продуктів тільки у добросовісних виробників.
- Регулярна прибирання закритого приміщення (будинок, робоче місце), провітрювання кімнати.
- Прогулянки на свіжому повітрі.
- Відвідування секцій для підтримки фізичного тонусу організму.
- Відмова від вживання алкоголю і куріння.
- Профілактика та запобіжні заходи ВІЛ-інфекції та СНІДу.
- Щорічне проходження флюорографії та діагностики туберкульозу при появі сумнівних симптомів.
Відвідування лікаря при появі нездужання (підвищення температури, слабкість, зниження ваги і інші ознаки) може значно скоротити час терапії і в деяких випадках врятувати життя людини. На 2017 рік ситуація з туберкульозною інфекцією досить нестабільна, багато заражені люди не проходять курс лікування до кінця, що робить їх можливими джерелами інфекції не тільки для них самих (рецидив і вторинне інфікування), але і для оточуючих.
Саме з цих причин розумне ставлення до організму надає значну послугу протягом життя людини.