У далекому 1921 році Альбер Кальметт і Каміль Герен визначили склад вакцини БЦЖ на основі бичачого виду мікобактерій. Вакцинація провокує утворення в організмі людини імунітету до туберкульозу, однак статистичні дослідження поки не відображають позитивний вплив препарату на зниження рівня захворюваності. Тривають суперечки про необхідність робити такі щеплення.
Виробництво і застосування препарату
Основою для одержуваного препарату служить бичачий вид туберкульозних паличок (Mycobacterium bovis). Їх вирощують на середовищах, в яких міститься крохмаль, який сприяє розвиткові вірулентних організмів (наприклад, твердий картопля). Після тижня витримування матеріал переміщається на рідкі синтетичні середовища, де дозріває. Потім проводиться фільтрація і промивка.
Порядок подальших дій такий:
- Апарат для струшування (шуттель-апарат) забезпечує формування однорідної порошкоподібної маси.
- Для досягнення необхідної концентрації (50 мг на 1 мл), отриману масу розбавляють стабілізатором.
- Проводиться центрифугування отриманого розчину.
- Ще раз додається стабілізатор для зниження концентрації (0,5 мг мікобактерій на 1 мл).
- Здійснюється лиофилизация (спосіб м’якої сушіння із застосуванням заморозки і подальшої сублімації) і препарат поміщається в ампули.
Категорично забороняється застосування прострочених ампул, а їх зберігання повинно здійснюватися при температурі до 8 ° С. Важливо, щоб усередині ампули містився вакуум, інакше щеплення не тільки не дасть потрібного ефекту, а й викличе неприємні наслідки.
Рекомендується застосовувати вітчизняні вакцини, так як аналоги зарубіжних виробників при проходженні митного контролю можуть міститися в несприятливих умовах, що тягне за собою зміну складу препарату.
Є кілька різновидів вакцин БЦЖ, які виробляються по всьому світу, проте 90% з них включають в свій склад хоча б один з трьох штамів МБТ:
- Французький «Пастеровский» тисячі сто сімдесят три Р2.
- Данська одна тисяча триста тридцять один.
- Штам «Глаксо» тисяча сімдесят сім.
- Токійський 172.
Незалежно від використовуваного штаму, ефективність препаратів БЦЖ нічим не відрізняється.
Перед застосуванням вакцину розводять, не допускаючи попадання прямих сонячних променів або денного світла. Використовувати розведений препарат рекомендується відразу ж, проте свої властивості він зберігає протягом однієї години при дотриманні необхідних умов.
БЦЖ рекомендується робити з дотриманням графіка три рази в житті:
- протягом першого тижня життя новонародженого;
- у віці семи років;
- у віці чотирнадцяти років.
Крім того, за рекомендацією Всесвітньої Організації Охорони здоров’я вакцинація БЦЖ повинна здійснюватися:
- дітям віком до 1 року і школярам, які мають високу ймовірність бути інфікованими;
- будь-якій людині, яка змушена перебувати в контакті з хворими на туберкульоз.
Важливою особливістю застосування препарату є проведення попередньої реакції Манту. При позитивному тесті вводити БЦЖ в організм забороняється. Також заборонено суміщати це щеплення з іншими. Перш ніж робити ін’єкції іншими препаратами, має пройти не менше 45 днів з моменту використання БЦЖ.
Вакцинація повинна проводитися тільки в спеціально передбачених місцях. Якщо цю процедуру здійснює приватна організація, то необхідно переконатися в наявності сертифіката, який дає право проводити цю процедуру. Можливо введення препарату в домашніх умовах з викликом спеціальної бригади медиків.
Інструкція та протипоказання
До складу ампули, крім мікобактерій (концентрація 0,5 мг на 1 мл), входить також близько 3 мг глутамату натрію. Деякі джерела говорять про додаткове змісті в препараті формаліну, мертіолята, гідроксиду алюмінію і навіть твін-80, проте жодних доказів цього не наводиться. Для розведення застосовується 0,9% розчин хлориду натрію (фізіологічний розчин).
Ампули випускаються в двох варіантах – 0,5 і 1 мг (10 і 20 доз відповідно).
Препарат БЦЖ має білий колір (іноді з кремовим відтінком) і випускається в такому вигляді:
- пориста маса;
- порошкоподібна маса;
- таблетки.
Згідно керівництву для проведення таких ін’єкцій, необхідно точно вказувати час виготовлення розчину, щоб стежити за його придатності. Якщо розчин БЦЖ було змарновано, його необхідно знищити разом з ампулою з дотриманням запобіжних заходів. Для цього відкрита ампула поміщається в дезінфікуючий розчин на годину. Також надходять і з використаними під час ін’єкції шприцами, тампонами, голками, після чого вони утилізуються.
Дія препарату зводиться до розмноження в організмі людини мікобактерій бичачого виду, що викликає розвиток імунітету до туберкульозу. Вакцина БЦЖ застосовується з метою профілактики.
Препарат вводиться під шкіру в зовнішню сторону лівого плеча при співвідношенні 0,05 мг на 0,1 мл доданого до ампулі розчину. Місце введення препарату вибирається таким чином, щоб воно виявилося між верхньою і середньою третиною плеча. Якщо можливості проведення ін’єкції в зазначеній точці немає, вакцина вводиться в стегно.
Введення препарату допускається тільки одноразовим шприцом, голка якого має короткий зріз. Перед ін’єкцією шкіра в місці уколу розтягується, потім вводиться частина розчину, щоб переконатися у вірності глибини входження голки. Після цього препарат вводиться повністю, а на місці ін’єкції утворюється біла папула 5-10 мм в діаметрі (приклад на фото), яка зникає через 20 хвилин.
Нормальною реакцією організму на вакцину буде почервоніння щеплення.
Необхідно обережно поводитися з місцем введення препарату:
- НЕ чесати;
- не терти;
- НЕ змащувати антисептиками.
Якщо в регіоні спостерігається низький рівень захворюваності на туберкульоз, то для ін’єкції використовується препарат БЦЖ-М, який має знижену концентрацію мікобактерій.
БЦЖ протипоказаний в таких випадках:
- немовля був народжений недоношеним, а його вага менше 2,5 кг;
- дитина має гостре захворювання;
- спостерігаються новоутворення (злоякісні або доброякісні);
- низький рівень імунітету (імунодефіцит);
- у членів сім’ї прогресує інфекція БЦЖ;
- мати дитини ВІЛ-інфікована.
У цих випадках допустимо застосування вакцини форми БЦЖ-М.
Повторні щеплення протипоказані, якщо:
- у пацієнта спостерігається розвиток будь-якого захворювання (щеплення можна робити лише через місяць після одужання);
- минулі вакцинації БЦЖ викликали ускладнення;
- є сумніви при проведенні реакції Манту або реакція дала позитивний результат;
- людина хвора або недавно перехворів туберкульозом, інфікований МБТ;
- низький рівень імунітету.
Щеплення повинні проводитися спеціально навченим персоналом, щоб уникнути негативних наслідків. Спочатку вводиться невелика доза препарату, з метою переконатися в правильності введення голки (ін’єкція повинна бути внутрішньошкірної, а не підшкірної).
Дія препарату БЦЖ
Туберкульоз – поширена небезпечна інфекція, здатна привести до смерті. З метою запобігання захворювання новонароджених вакцина вводиться вже на 3-4 день життя. Ефект досягається не відразу, так як повноцінний імунітет виробляється при первинній вакцинації лише через шість тижнів, зберігаючись до 7 років. Саме тому повторно препарат вводиться при досягненні семирічного і чотирнадцятирічного віку.
Місце введення препарату є джерелом мікобактерій всередині організму, який починає протидіяти їх поширенню, формуючи імунні клітини.
Ефективність вакцинації ставиться під сумнів з огляду на можливі побічні ефекти, серед яких:
- лимфоаденопатия;
- туберкульоз шкіри;
- хвороби нирок і щитовидки;
- дисфункції нервової, ендокринної та судинної систем;
- лімфаденіт;
- остеомієліт.
Реакція на щеплення відображає рівень розвитку імунітету у дітей. При успішному формуванні в місці ін’єкції утворюється локальний туберкульоз шкіри, а на плечі виникає рубець. Якщо ж рубець занадто маленький або непомітний, то рівень імунітету низький.
На початковому етапі загоєння може спостерігатися зміна кольору шкіри (посиніння, потемніння). Важливо, щоб воно не зачіпало місце ін’єкції. Також можливе утворення гнійників, які ні в якому разі не можна видавлювати.
У деяких випадках після ін’єкції може спостерігатися підвищення температури тіла. Різкий стрибок температури до 38 ° С – привід для негайного звернення до лікаря. Також до фахівця слід звернутися, коли спостерігається рясне почервоніння, пухлина місця уколу, тривалий повторне нагноєння або відбулося інфікування.
Імовірність розвитку побічних ефектів невисока. Правильне введення препарату і дотримання всіх норм при здійсненні цієї процедури знижує ризик виникнення важких наслідків.
Приймаючи рішення, прищеплювати чи дитини, слід розуміти, що БЦЖ дає можливість захистити дитину від розвитку важкої форми захворювання.
Чи є небезпека для дітей?
Ряд джерел повідомляє, що до складу препарату входять небезпечні речовини, які здатні викликати негативні наслідки у дітей, ніж підтримують безперервну боротьбу між прихильниками і противниками вакцинації. Ніяких достовірних даних з цього питання немає, тому просто розглянемо потенційну загрозу.
Серед можливих інгредієнтів зазначають:
- тіомерсал;
- фенол;
- формалін;
- гідроксид алюмінію;
- твін-80.
Тіомерсал – це органічна сполука, до складу якого входить ртуть. Воно використовується для запобігання росту бактерій в вакцинах, які містять мертві віруси (в БЦЖ. Крім живих клітин мікобактерій, також містяться і загиблі).
Тіомерсал входить до складу великої кількості препаратів, а за результатами дослідження його концентрація не надає вплив на організм людини. Чотири незалежні дослідження, які були проведені у Великобританії та Данії, показали, що зв’язок між розвитком невралгії і впливом Тіомерсал у дітей відсутній.
Фенол – відноситься до високонебезпечних речовин. Передозування призводить до серцевої і ниркової недостатності, викликає конвульсії. Смертельний рівень для дітей 0,05-0,5 м
Формалін використовується в медицині як дезінфікуючий засіб. Крім цього, він може міститися в дитячих іграшках. Його вплив на організм дитини небезпечно.
Гідроксид алюмінію застосовується в комбінації з іншими речовинами для лікування кислотозалежних хвороб і надає закріплює дію. Вакцини, до складу яких входить ця речовина, викликає у дітей до 18 місяців еритеми і папули в місцях введення препарату внутрішньом’язово. У дітей старше 18 місяців спостерігається тривала біль у місці вакцинації. Однак ніяких ускладнень не спостерігається.
Твін-80 – полісорбат, який застосовується для розчинення жирів і масел. Його використовують в косметичних засобах з метою зволоження, пом’якшення і видалення сальних залоз шкіри людини.
Однозначного висновку про шкоду твін-80 немає. Якщо зовнішнє застосування позитивно впливає на шкіру, то потрапляння речовини всередину організму може мати негативні наслідки. Німецькі вчені в ході дослідження довели, що препарати на основі полісорбату здатні викликати анафілактичний шок у пацієнта при вакцинації. Однак немає достовірних даних, послужив причиною цього сам полісорбат або наявний в препараті антиген.
Приймаючи рішення про те, чи вводити БЦЖ дитині, батьки повинні ознайомитися з рекомендаціями педіатрів, щоб прийняти зважене рішення. Важливо враховувати всі доводи і чітко розуміти, які наслідки чекають в разі відмови від вакцинації.