Як класифікуються травми

З травмами в своєму житті стикався кожен чоловік. Вони можуть виникнути як в побуті, так і під час трудової діяльності. Пошкодити тіло можуть різні предмети і явища. Щоб правильно надати допомогу постраждалій людині і провести адекватне лікування, спочатку потрібно знати, які бувають травми, коли і як вони виникають і що робити при їх отриманні в першу чергу.

Що таке травма?

Травмою називається вплив навколишнього середовища або зовнішніх факторів на тканини і органи людини або на весь організм в цілому. На такий вплив людське тіло відповідає поруч анатомічних і фізіологічних змін, що супроводжуються місцевою чи загальною реакцією. Травма може вплинути не тільки на цілісність органів і тканин, а й на їх функціональність.

Також існує таке поняття як «травматизм», під ним розуміють сукупність пошкоджень, які лунають при однакових умовах для однієї і тієї ж групи населення протягом однакового часового проміжку. Це статистичний показник, що дає оцінку того чи іншого виду ушкоджень в певній групі населення. Показник травматизму дозволяє проаналізувати епідеміологію різних видів трав і вибрати оптимальні варіанти для профілактики.

Види травм

Класифікація травматизму досить різноманітна, травми можуть відрізнятися в залежності від фактора їх спровокував і за ступенем пошкодження різних тканин.

Для початку розглянемо основні категорії травм в залежності від характеру ушкоджень і фактора, який їх викликав:

• механічні. Їх отримують при падінні або від удару, при цьому в різній мірі можуть пошкоджуватися м’які і тверді тканини організму;
• термічні. Їх отримують при впливі на організм високих і низьких температур. Це можуть бути термічні опіки (якщо вони впливають високими температурами) або обмороження (якщо на тіло впливають низькими температурами). Другий варіант термічних ушкоджень більш небезпечний, оскільки має прихований період, коли організм подає занадто слабкі сигнали про наявну проблему;
• електричні. Такі пошкодження людина може отримати від удару блискавки або технічного електроструму. Теплова енергія здатна викликати серйозні опіки;
• хімічні. Пошкодження можуть нанести органічні кислоти, лужні сполуки, солі важких металів;
• променева. Організм уражається іонізуючим випромінюванням або радіацією;
• біологічні. Пошкодження можуть бути отримані різними інфекціями, вірусами, бактеріями, токсинами, алергенами та отрутами;
• психологічні. Це особлива травма, яку досить складно класифікувати. Її можна отримати при важких і тривалих переживаннях, в результаті яких спостерігається хвороблива реакція з боку вегетативної і психічної сфер.

Самим великим видом поразок є механічні, тому їх різновиди розглянемо більш детально.

Механічні травми

Класифікація травм, отриманих в результаті впливу механічної сили, є найбільшою:

• операційна. Її отримують в ході хірургічного втручання;
• випадкова. Найчастіше її чоловік отримує з власної вини або через незалежні від нього обставини;
• родова. Такі пошкодження отримують жінки під час пологів;
• військова. Отримання ушкоджень організму під час бойових дій.

Є й інша класифікація ушкоджень, отриманих внаслідок впливу механічних факторів. Такі травми бувають:

• прямі (коли травмує сила прикладається до конкретного місця) і непрямі (коли пошкодження виникають недалеко від місця прикладання сили);
• множинні і поодинокі;
• закриті (коли зберігається цілісність шкірного покриву і слизових) і відкриті (коли розриваються слизові та інші тканини органів).

В результаті механічних травм можуть виникати такі види пошкоджень:

• садна. При таких пошкодженнях порушується цілісність верхнього шкірного шару, можуть бути зачеплені лімфатичні або кровоносні судини. Спочатку садна мають вологу поверхню, яка швидко покривається засохлою кров’ю і плазмою. Кірка з часом відпадає, а на її місці залишається більш світлий ділянку шкіри. Повне загоєння садна відбувається через 1-2 тижні;
• синець. Цей вид утворюється внаслідок розриву судин. Вилилася з них кров видна через поверхневий шкірний шар, що і дає синці синьо-червоний відтінок. Колір з часом змінюється, від багряно-синього до зеленувато-жовтого. Тривалість відновного періоду при таких пошкодженнях залежить від безлічі критеріїв і є різним у різних людей. На швидкість загоєння впливає глибина, розмір і місце розташування синця;
• при вивихах зміщуються кістки в суглобах. Найчастіше відбуваються вивихи в суглобах верхніх кінцівок. Додатково може відбуватися розрив м’яких тканин;
• переломи. При таких пошкодженнях відбувається порушення цілісності кісток. Додатково виникає розрив прилеглих тканин, пошкодження судин, м’язів і крововиливи. Переломи можуть перебувати всередині м’яких тканин, тоді їх називають закритими, якщо ж при переломі відбувається розрив шкіри і уламок кістки контактує з навколишнім середовищем – перелом відкритий.

Ще однією досить великої різновидом механічних пошкоджень є рани. Вони дуже небезпечні для здоров’я людини, оскільки під час пошкодження цілісності тканини і слизових оболонок може відбутися значна крововтрата і потрапляння в поверхню рани інфекції.

Рани класифікують в залежності від умов їх виникнення:

• різані. Їх наносять гострими ріжучими предметами, наприклад, ножами;
• колоті. Їх роблять предметами з невеликою величиною поперечного перерізу;
• колото-різані;
• рвані. Їх причиною стає перерозтягнення тканин;
• укушені. Їх залишають на тканинах зуби людей і тварин;
• рубані. Вони є результатом впливу важкого гострого предмета, найчастіше сокири;
• розтрощені. Тканини не просто розриваються, а ще й роздавлюються;
• забиті. Наносяться тупим предметом або виходять в результаті падіння на тупий предмет;
• вогнепальні. Такі рани заподіює вогнепальну зброю або осколки від вибухнули боєприпасів;
• скальпована. Для цього виду ран характерно відділення певної ділянки шкіри;
• отруєні. Рани, в які під час пошкодження або укусу потрапляє отруйна речовина.

Класифікація травм за ступенем тяжкості

Всі види пошкоджень можуть мати різну ступінь тяжкості:

1. Легка. Внаслідок такої травми в організмі не виникає серйозних порушень і людина залишається в працездатному стані. До цього ступеня відносяться садна, подряпини, легкі удари і розтягнення, потертості. Такі поразки потребують медичної допомоги. При легких травмах дозволена помірна фізична активність.
2. Середньої тяжкості. Травми такого роду призводять до виражених порушень в роботі організму, без медичної допомоги не обійтися. Травматолог може дати лікарняний на 10-30 днів. У цьому випадку фізичні навантаження небажані.
3. Важка. Такий вид ушкоджень призводить до яскраво виражених порушень в роботі організму. Людина може втратити працездатність більш ніж на місяць. У більшості випадків потрібна госпіталізація потерпілого з подальшим лікуванням в умовах стаціонару.

За ступенем впливу розрізняють такі види травм:

• гострі. Коли вплив робить той чи інший травмує фактор;
• хронічні. Коли один і той же травмує фактор впливає на одне і те ж місце;
• мікротравми. Коли пошкодження відбувається на клітинному рівні.

Класифікація по локалізації ушкоджень

Залежно від локалізації пошкодження травми поділяються на такі види:

• ізольовані. Пошкодження локалізується в одному органі або в сегменті кістково-м’язової системи;
• множинні. Має місце відразу кілька травм;
• поєднані або політравми. У такій ситуації пошкоджується відразу кілька областей організму, наприклад, голова, груди і кінцівки. Найчастіше при травмуванні більше 5 зон у людини може статися травматичний шок;
• комбіновані. Такі поразки можуть бути нанесені послідовно або в один момент, але різними агентами, наприклад, хімічний і термічний опік. Найчастіше у таких травм дуже важка клінічна картина і висока смертність постраждалих.

Класифікація за ступенем проникнення

Залежно від того, наскільки глибоко проникло пошкодження в організм, прийнято розрізняти такі види травм:

• поверхнева. Пошкодження зачіпає тільки шкіру і шкірні судини, в результаті чого виникають гематоми і садна;
• підшкірна. Пошкодження зачіпають сухожилля, зв’язки, м’язові волокна, суглоби і кісткові тканини;
• порожнинна. Це найважчий вид травм з цієї класифікації, оскільки вони характеризуються пошкодженням внутрішніх органів, розташованих в природних порожнинах організму.

Травми хребта

Хребет є одним з найважливіших ланок нашого організму, тому його травми виділяються в окремий розділ. Пошкодити хребет можна, падаючи з висоти, під час автомобільної аварії, займаючись силовим спортом і навіть при неправильному підйомі важких предметів. Залежно від причини виникнення травми хребта бувають:

• компресійні. Тіло хребця стискається, тріскається або ламається. Пошкоджуватися при такій травмі може не один, а відразу кілька хребців;
• ушкодження, отримані через надмірне згину-розгинання хребта. Отримати їх можна не тільки в автомобільній аварії, але і при недотриманні техніки безпеки;
• забій хребта. Ця травма небезпечна своїми ускладненнями, які можуть виникнути, якщо своєчасно не надати медичну допомогу;
• вогнепальне поранення хребта.

Також розрізняють травми хребта в залежності від потерпілого відділу. Найчастіше діагностують їх в попереково-куприкової відділі, найбільш рідко – в грудному, є ще травми шийного і куприкового відділу.

Травми хребта можуть бути відкритими і закритими, а також з пошкодженням спинного мозку або без.

Що робити в тому чи іншому випадку

Залежно від виду травми перша медична допомога і подальше лікування будуть відрізнятися, тому важливо потерпілому одразу ж після пошкодження викликати швидку медичну допомогу або відвезти до лікаря. Долікарська допомога може бути наступною:

• при розтягуванні зв’язок. Обмежити пов’язкою травмовану область, поверх неї накласти лід, а саму область розмістити вище рівня голови;
• при вивиху. Фіксується вивихнути кінцівку, до неї додається лід. Вправляти самостійно категорично заборонено !;
• при ударах. Досить холодного компресу, в рідкісних випадках може знадобитися фіксує пов’язка;
• при переломах. Максимально обездвіжівается кінцівку і накладається на неї лід;
• рани спочатку промиваються теплою проточною водою або перекисом водню, зупиняється кровотеча, а краї рани промазиваются йодом. Поверх накладається чиста суха пов’язка;
• при обмороженнях потрібно зігрівати потерпілого сухим теплом і якомога менше чіпати шкірний покрив на уражених ділянках;
• при опіках потрібно охолоджувати уражену ділянку проточною холодною водою, дати болезаспокійливу і покрити поверхню рани чистою, змоченою в холодній воді простирадлом;
• при ураженні струмом потрібно спочатку відокремити потерпілого від дії струму, для цього можна або вимкнути рубильник, або відкинути людини дерев’яною дошкою або палицею. Далі потерпілого треба укласти, накрити покривалом і дати тепле пиття.

Якою б не була травма, щоб не допустити розвитку ускладнень і негативних наслідків, слід в обов’язковому порядку при першій же можливості звернутися з нею до лікаря.