Азитроміцин належить до групи макролідів – антибактеріальних препаратів, ефективних проти атипових мікобактеріальних захворювань. Даний засіб, як і його аналоги, не допомагає проти вірусних інфекцій, таких, як грип і застуда. Зловживання засобом без призначення лікаря знижує його ефективність. Незважаючи на це, Азитроміцин при бронхіті відноситься до найбільш часто призначаються засобів при тривалому кашлі.
Основи терапії антибіотиками
Антибіотики не завжди призначаються при гострому кашлі. У світовій практиці медична спільнота прагне скоротити їх застосування, щоб знизити розвиток стійкості бактерій. Показанням до антибактеріальної терапії є наявність серйозних загроз для здоров’я і супутніх захворювань, які заважають одужанню.
Скільки і як довго приймати Азитроміцин, визначає лікар в залежності від типу інфекції, віку, наявності захворювань, що в цілому впливає на ризик розвитку ускладнення – пневмонії.
Дослідження продемонстрували невелике зниження кашлю на тлі прийому препарату, але зафіксували побічні ефекти:
- кропив’янка, набряки горла і мови;
- утруднене дихання;
- болю в животі, діарея, нудота;
- головні болі;
- прискорення серцебиття.
Важкі алергічні реакції шкіри зустрічаються рідко. Про появу нежитю, збільшенні лімфатичних вузлів, підвищення температури і поколювання слизових оболонок потрібно повідомити лікаря. Препарат не слід пити людям, які коли-небудь страждали від порушення функції печінки або жовтяниці. Біль в горлі, набряк обличчя, гігантська кропив’янка вказують на набряк Квінке на тлі медикаментозної алергії. Дозування не впливає на схильність до алергії.
Ефективність при бронхітах
Протягом десятиліття Азитроміцин залишається лідируючим антибіотиком, який призначається від бронхіту.
Зважаючи на ряд особливостей він є препаратом базової терапії:
- утворює високі концентрації в тканинах, тому впливає на широкий ряд збудників;
- знищує патогени, що викликають інфекції нижніх дихальних шляхів: пневмококи, мікоплазми, хламідії, гемофільної палички, стафілокок, легіонелли, моракселли;
- мінімальна доза пригнічує гемофільної палички в порівнянні з іншими макролідами;
- добре проникає в клітини, тому виписується від бронхітів, які викликані інфекціями всередині клітин;
- впливає на бактерії після виведення діючих речовин з організму, сприяє зниженню їх стійкості до препаратів;
- має імуномодулюючу та протизапальну дію, підвищує активність Т-кілерів, що перевірено на дослідах щодо хламідії, збільшує вироблення протизапальних речовин.
Препарат зазвичай призначається трьох- або п’ятиденним курсом. Результативність лікування Азитроміцин можна порівняти із застосуванням інших ліків, які треба було приймати довше в два рази. П’ять досліджень підтвердили перевагу даного засобу від кашлю над Еритроміцином, Цефтібутеном і Амоксиклавом.
У разі інфекцій верхніх і нижніх дихальних шляхів антибіотик призначається триденним курсом:
- разово по 500 мг дорослим;
- при бронхіті у дітей – раз на добу в розрахунку 10 мг на кілограм маси тіла.
Лікування досягалося в 96% випадків дуже швидко.
Інше дослідження порівнювало ефективність препарату і вітаміну С у 220 пацієнтів з гострими бронхітами без підтвердження пневмонії. На сьомий день 97% учасників, які брали антибіотик, і 92% з групи вітаміну повідомили про поліпшення самопочуття і повернулися до звичайної діяльності.
Таким чином, Азитроміцин виявився тільки на 9% краще вітаміну С.
Особливості прийому препарату
Азитроміцин необхідно строго пити по призначенню терапевта раз на добу незалежно від прийому їжі. При розладах шлунка антибіотик можна прийняти разом з їжею. Дозування встановлюється індивідуально лікарем.
Особливість антибіотиків полягає в тому, що вони діють при збереженні постійної концентрації в організмі:
- Не можна переривати курс лікування Азитроміцин, продовжувати пити призначений кількість днів, навіть якщо симптоми зникають раніше.
- У разі дострокового припинення терапії бактерії продовжать розмножуватися, інфекція перейде в хронічну форму.
Загальний аналіз крові, що дозволяє відрізнити природу інфекції, проводиться в стаціонарі. Педіатри і терапевти нехтують ним, прописуючи антибактеріальні засоби при вислуховуванні хрипів.
Більшість гострих бронхітів викликані не бактеріями, тому антибіотики не потрібні. Проблема лікування полягає в тому, що вірусна форма проходить сама по собі в міру активації імунних сил організму, а бактеріальна – пригнічується за допомогою препарату.
Тому причину одужання через 5-7 днів складно назвати. Результати багатьох досліджень свідчать про те, що Азитроміцин не має доведеної ефективності. Порівняння з плацебо не підтвердило його вплив на швидкість купірування симптомів. Прийом антибіотика при відсутності бактеріальної інфекції сприяє розвитку бактеріальної стійкості.
Дослідження щодо ефективності Азитроміцину при хронічних бронхітах показують неоднорідні результати.
Доведено, що антибіотик добре допомагає при пневмонії.
Загострення хронічного бронхіту – це серйозне захворювання, при якому Азитроміцин виявився на 50% ефективніше в порівнянні з іншими антибіотиками. Клінічні рекомендації передбачають прийом кошти в кількості 500 мг на першу добу і по 250 мг в наступні чотири дні при бронхіті у дорослих середньої і важкої форми.