Ступінчаста терапія бронхіальної астми визнана найбільш ефективним методом лікування і відповідає затвердженому міжнародним стандартом терапевтичних заходів, спрямованих на підтримання належного рівня життя пацієнтів. Бронхіальна астма відноситься до невиліковних недуг, і основна мета лікування полягає в зупинці розвитку нападів ядухи, неприпустимість виникнення астматичного статусу і важких ускладнень порушення дихальної функції. Спектр призначуваних препаратів і ступені бронхіальної астми тісно взаємопов’язані. Особливість ступеневої терапії полягає в тривалому прийомі певних лікарських засобів, обраних лікарем на підставі проведеного докладного обстеження і встановлення існуючої на даний момент ступеня тяжкості бронхіальної астми (БА).
Ступеня тяжкості хвороби і їх визначення
Для того щоб ступінчаста терапія бронхіальної астми дозволила добитися позитивного результату і значного поліпшення стану пацієнта, необхідно точно встановити ступінь тяжкості розвитку БА або так звану стадію її розвитку.
Існують критерії, за якими визначається, наскільки важка ця форма захворювання:
- У число клінічних проявів входить встановлену кількість нападів ядухи, що виникають під час нічного сну протягом 7 днів. Підраховується кількість денних нападів, які мали місце протягом кожного дня і всього тижня. Шляхом постійних спостережень визначається, наскільки значно порушений сон і чи існує збій у фізичній активності пацієнта.
- Об’єктивні. ОФВ1 (об’єм форсованого видиху за 1 секунду) і ПСВ (пікова швидкість видиху) і їх зміни протягом 24 годин.
- Лікарські препарати, завдяки яким стан хворого підтримується на належному рівні.
Призначення і проведення лікування бронхіальної астми сходами залежить від ступеня тяжкості недуги. Для вибору найбільш якісної терапії розроблена і складена таблиця, за допомогою якої простіше визначити рівень розвитку захворювання.
Відповідно до даної таблиці виділені 4 ступеня тяжкості БА:
- Легка або епізодична форма ураження бронхів – 1 ступінь. Жорстке дихання зі свистом з’являється рідко. Можливо 1 раз в три дні, а по ночах задуха виникає один раз в 14 днів.
- 2 – нічні напади 2-3 рази на місяць, зростають коливання ПСВ.
- 3 – розвиток персистуючої БА. Стан характеризується як середньої тяжкості.
- 4 – важка форма персистуючої бронхіальної астми. Значно знижується якість життя, порушений сон пацієнта, і знижена його фізична активність.
Проведене обстеження, вимір ОФВ1 і ПСВ дозволяють визначити ступінь тяжкості недуги і приступити до терапії сходами.
На окрему увагу при виборі способу лікування і призначення найбільш ефективних препаратів заслуговує такий стан, як астматичний статус. Воно дуже небезпечно не тільки для загального здоров’я, але і для життя пацієнта.
Розрізняють два види розвитку нападу:
- Анафілактичний – стрімке;
- метаболічну – поступове.
Небезпека астматичного статусу полягає в тому, при відсутності своєчасне якісної медичної допомоги виникає загроза життю пацієнта. Напад не купірується протягом декількох годин, незважаючи на введення сильних протиастматичних лікарських засобів. В результаті можливий розвиток повної відсутності бронхіальної провідності.
Етапи лікувального процесу
Особливість БА полягає в тому, що це захворювання не підлягає лікуванню і супроводжує пацієнта на протязі всього його життя, а розроблений комплекс ступенів лікування бронхіальної астми дає можливість тримати під контролем стан пацієнта. За допомогою ступеневої терапії лікар отримує можливість підтримувати здоров’я свого пацієнта на належному рівні завдяки схемі, розробленої Міжнародним комітетом Глобальної стратегії терапії та профілактики БА. Складена фахівцями таблиця допоможе зрозуміти, як саме визначається кількість і якість лікарських препаратів в залежності від ступеня тяжкості захворювання.
Всього існують 5 ступенів лікування БА, і перша містить мінімальну кількість застосовуваних лікарських засобів.
Для п’ятої характерно призначення найбільш сильних препаратів, що забезпечують зупинку розвитку нападів ядухи і поліпшення загального стану хворого:
- Перша – застосування бронходилататорів, проте лікарі рекомендують робити це не частіше ніж один раз на добу. Призначення ліків більш дієвих не потрібно. Перехід до наступного рівня здійснюється в тому випадку, якщо ефекту від проведеного лікування немає і дозу препаратів необхідно збільшити.
- Друга частина терапії передбачає щоденне проведення терапевтичних заходів. Йдеться про застосування засобів, що вводяться в організм пацієнта шляхом інгаляцій. На даній стадії дозволяється застосування глюкокортикоїдів як засіб, здатного запобігти розвитку рецидиву захворювання.
- Третя – крім глюкокортикоїдів та інших інгаляційних препаратів хворим призначають засоби для протизапальної терапії. Дозування речовин помітно зростає. Прийом ведеться щодня, іноді кілька разів на день.
- Четверта – терапія важкого ступеня бронхіальної астми. Лікування проводиться в умовах стаціонару під постійним контролем медичних працівників. Дана щабель передбачає прийом декількох препаратів (комплексне лікування), який здійснюється щодня.
- П’ята – терапія найважчою стадії недуги, що проводиться строго в умовах стаціонару. Прийом лікарських препаратів багаторазовий, лікування тривале, використання інгаляцій обов’язково на тлі прийнятих протизапальних засобів і спазмолітиків.
Якщо терапевтичні заходи на певному щаблі виявилися вельми ефективними, а хвороба знаходиться в стадії ремісії протягом трьох місяців, можливий перехід сходинкою нижче.
Перехід сходинкою нижче
Змінити тактику лікування може лікуючий лікар в тому випадку, якщо в результаті проведеної терапії був досягнутий позитивний ефект і захворювання перейшло в стадію ремісії не менше, ніж три місяці тому. Це дозволяє здійснити перехід на більш м’яке щадне лікування.
Тільки з двох нижніх ступенів можливе здійснення переходу, якщо хворий протягом проведеного курсу терапії приймав гормональні препарати.
Рішення про можливість скоєння переходу може бути прийнято тільки після докладного обстеження, проведеного в умовах стаціонару. Після завершення курсу терапії лікар проводить коригування прийому ліків, але прийняти рішення про перехід на інший щабель терапії він зможе тільки в тому випадку, якщо ремісія триває від трьох до шести місяців.
Існують деякі особливості переходу для дітей, хворих на бронхіальну астму:
- На тлі зміни прийому лікарських засобів в першу чергу необхідно подбати про якісну і ефективної профілактики недуги.
- Зниження дози і зміна способу і режиму прийому ліків здійснюється під суворим контролем лікаря.
- Про найменші зміни в стані маленького пацієнта слід негайно повідомити лікаря.
Якщо стан пацієнта стабілізувати, то можливий перехід терапії сходинкою нижче, що зробити можна під контролем медиків та дуже плавно, поступово змінюючи прийняті дози тих чи інших ЛЗ (лікарських засобів).