Діагностика пневмонії у дітей спирається на зовнішні прояви хвороби, а також дані лабораторних та апаратних методів обстеження. Оскільки пневмонія має багато спільних ознак з іншими хворобами, що вражають систему органів дихання, провідне місце в розпізнаванні хвороби займає диференційний діагноз.
Запалення легенів має найчастіше бактеріальну етіологію, тому в діагностиці велику роль відіграють і бактеріологічні методи дослідження.
<h2>Загальноклінічна діагностика пневмонії
При захворюванні на запалення легенів в першу чергу з’являються скарги на підвищення температури і кашель. Також можливі й інші симптоми, які можуть бути як ознаками пневмонії, так і бронхітів, а також гострих респіраторних і вірусних захворювань.
До такої симптоматиці відносяться:
- біль в грудній клітці або в області лопаток;
- явища загальної інтоксикації організму;
- головні болі;
- слабкість;
- підвищена пітливість.
Також вимикається глибоке дихання – будь-яка спроба зробити глибокий вдих призводить до нападу кашлю. Майже постійно тримається задишка, навіть при нормальних показниках температури тіла. Дитина вередує, може відмовлятися від їжі.
Шкірні покриви можуть бути блідими. Іноді відзначається ціаноз носогубного трикутника. Може значно зменшитися кількість сечі, що виділяється.
Клінічна картина також залежить від виду пневмонії. Осередкове, крупозне або сегментарно запалення легенів за своїми симптомами матимуть специфічні відмінності.
В першу чергу лікар звертає увагу на температуру, яка при запаленні легенів без відповідного лікування тримається вище 38 градусів від трьох днів і довше. Якщо у дитини бронхіт, то температура найчастіше буде нижче 38 градусів. Якщо все ж і були підвищення до такої цифри і вище, то зазвичай протягом від одного до трьох днів температура знижується до більш низьких цифр. При запаленні легенів температура зазвичай слабо реагує на жарознижуючі засоби. Якщо все-таки і вдається трохи знизити температуру тіла дитини, то через короткий час вона знову зростає.
Крім підвищення температури, диференціальна діагностика пневмонії проводиться і по іншим скаргам:
Прискорене дихання. Також може бути присутнім і утруднення дихання, що супроводжується втягуванням м’язів грудної клітини в міжреберні проміжки при кожному вдиху. Зміни частоти дихальних екскурсій залежать від тяжкості запального процесу, величини ураження легень і від віку дитини. Запідозрити запальний процес в легенях у дітей різних вікових груп можна при частоті дихальних екскурсій від шістдесяти і вище у малюків до двох місяців. Від двох місяців до року на пневмонію вкаже частота дихання понад 50 за хвилину. Від одного року до чотирьох років запалення легенів підозрюється при сорока і більше дихальних актів за хвилину.
- При перкусії коротшає звук над легкими. Слід мати на увазі, що цей симптом може бути присутнім тільки в половині випадків запалення. Тому відсутність цієї ознаки ще не дає приводу думати про відсутність пневмонії.
- Вислуховування хрипів над легкими при аускультації. При пневмонії часто прослуховуються хрипи. Також може бути присутнім крепітація, ослаблення дихання. Але і відсутність хрипів також не є показником відсутності запальних процесів в легенях. Якщо хрипи при аускультації присутні, то вони допоможуть при диференціальному діагнозі. Так, двосторонні симетричні хрипи є характерною ознакою бронхіту, в той час як хрипи, вислуховуємо з одного боку, тобто асиметричні, підтверджують діагноз пневмонії.
- У старших дітей на пневмонію вказує поява голосового тремтіння і посилена бронхофония.
Не варто забувати про те, що кашлю, аускультативних і перкуторних симптомів у дітей може не бути в 15% захворювань на пневмонію.
лабораторне обстеження
Всім дітям з підозрою на пневмонію в обов’язковому порядку призначаються обстеження периферичної крові.
Зміни в її формулою вкажуть на наявність і силу запального процесу:
- Підвищення швидкості осідання еритроцитів більше 30 міліметрів на годину прямо вказує на запалення легенів. ШОЕ менше 30 мм на годину може вказувати як на пневмонію, так і на бронхіт.
- Знижується рівень гемоглобіну.
- Підвищення вмісту в периферичній крові лейкоцитів до 10 … 15 × 109 / л може бути при будь-яких запальних процесах в організмі, в тому числі і при пневмонії або бронхіті. Однак лейкоцитоз вище цих цифр прямо вказує на наявність запалення в легенях. Якщо кількість лейкоцитів нижче 3 × 109 / л або більше 25 × 109 / л, то прогноз захворювання стає несприятливим.
- Також на пневмонію вказує підвищений вміст паличкоядерних нейтрофілів. Зрушення нейтрофильной формули більш ніж на 10% в сторону палочкосодержащіх клітин крові є ознакою пневмонії.
- Зменшується об’єм циркулюючої крові.
Також дітям проводяться біохімічні аналізи крові. При цьому проводяться:
- дослідження активності печінкових ферментів. При запаленні легенів буде збільшення їх транзиторною активності;
- визначення рівня креатиніну (пневмонія підвищує цей показник);
- перевіряється кількісний показник сечовини;
- підвищується активність згортання крові
- збільшується в’язкість крові за рахунок збільшення вмісту фібриногену.
Також показовими для діагностики пневмонії будуть зміни кислотно-лужного балансу крові та кількісні показники електролітів. Кислотно-лужний баланс при пневмонії буде зміщений в сторону ацидозу.
При тяжкому перебігу запалення легенів проводиться посів крові на стерильність. При цьому посів обов’язково повинен проводитися до того, як розпочато антибіотикотерапія. Посів може супроводжуватися додатковим аналізом чутливості висіяної мікрофлори до різних груп антибіотиків.
Дослідження сироватки крові допоможуть встановити етіологію захворювання. Для цього визначають титр специфічних антитіл.
Також збудника захворювання можуть встановити такі аналізи як імуноферментний аналіз крові, методи полімеразної ланцюгової реакції, зустрічного іммуноелектрофореза і інші. Однак ці дослідження вже більше мають значення для епідеміологічних заходів, ніж для діагностики.
У дітей молодшого віку посів мокротиння зазвичай не проводиться через труднощі збору лабораторного матеріалу. Але, починаючи з семи років, вже є можливість зібрати мокротиння для посіву та подальшого дослідження. Також паркан мокротиння для аналізу може проводитися і під час проведення бронхоскопії. При цьому береться матеріал з носоглотки, а також з інструментарію, що вводиться в бронхи.
У разі необхідності проводиться пункція плевральної порожнини. Отриманий при цьому пунктат також підлягає посіву і мікробіологічному дослідженню.
апаратна діагностика
Найбільш поширеним і високоінформативним методом, що підтверджує діагноз пневмонії, є рентгенографія органів грудної клітини.
Лікар-рентгенолог при описі знімка звертає увагу на:
- наявність інфільтрації (ущільнення) легеневої тканини;
- розміри інфільтрату;
- поширеність ущільнення в легенях;
- наявність зміни нормальної структури (деструкції) легеневої тканини;
- наявність випоту між плевральними листками.
Також проводиться оцінка тіней, що створюються на знімку за рахунок запальних процесів. Так, рівномірні тіні вкажуть на наявність бактеріальної пневмонії. Неоднорідні тіні з тяжами в легких характерні для атопічного процесу. Деструктивні процеси внаслідок пневмонії проявлять себе щільними тінями з різко виступає кордоном. Однорідні сегментарні тіні з увігнутими межами характерні для розвитку ателектазу, при якому легке або його частина спадается.
Контрольний рентгенівський знімок робиться не раніше, ніж через п’ять тижнів від постановки діагнозу пневмонії або при виписці зі стаціонару.
Більш частий рентгенологічний контроль проводиться, якщо відсутні позитивні зміни в перебігу хвороби при проведенні специфічної терапії, при погіршенні стану дитини, незважаючи на проведене лікування, при появі симптомів залучення в запальний процес плеври, а також при приєднанні симптомів, що вказують на розвиток ускладнень захворювання.
Контроль повноцінності дихальної функції дитини, хворого на пневмонію, проводиться визначенням показників насичення киснем крові (методом пульсоксиметр).
При проведенні диференціальної діагностики також може проводитися обстеження на апараті комп’ютерної томографії, тому що цей метод по інформативності в два рази перевищує рентгенографію.
Фібробронхоскопія і інші методи апаратної діагностики при пневмонії у дітей застосовуються вкрай рідко.
У складних чи сумнівних випадках проводяться спільні консультації з пульмонологом або фтизіатром.
Протягом усього періоду хвороби проводяться контролюючі виміри та обстеження, що дозволяють на ранньому етапі діагностувати погіршення стану або розвитку ускладнень. Для цього моніторяться частота пульсу і дихання, кислотно-лужний баланс, артеріальний тиск, обсяг виділеної дитиною сечі. Дітям першого року життя обов’язково контролюється вага.
З якими хворобами треба диференціювати пневмонію
Різні вікові групи дітей мають різні причини для появи симптоматики, схожою із запальними процесами в легенях.
Так, в грудному віці найбільш часто відбуваються такі, що нагадують пневмонію, стану:
- аспірація блювотних мас;
- попадання сторонніх предметів в дихальні шляхи;
- гастроезофагеальний рефлюкс (потрапляння вмісту шлунка в нижній відділ стравоходу);
- вроджена часткова емфізема легенів;
- вроджені вади серця, а також великих судин;
- спадкове захворювання муковісцидоз;
- генетично обумовлений дефіцит білка альфа-1-антитрипсину.
Диференціальна діагностика, починаючи з дворічного віку, проводиться з такими хворобами як:
- генетично обумовлений повний або частковий дефіцит імуноглобулінів А;
- скупчення еритроцитів в легеневої тканини і депонування в ній гемосидерина, що містить багато заліза (гемосидероз легенів);
- неспецифічний запальний процес в альвеолах;
- генетично обумовлена ціліопатія бронхів.
Незалежно від віку дитини, у всіх випадках запальних захворювань органів дихальної системи проводиться диференціальна діагностика з туберкульозом легень.
Для диференціальної діагностики застосовуються такі методи як сцинтиграфія легких, проби на муковісцидоз, ангіографія легких, ендоскопічне дослідження бронхів і трахеї, кількісне визначення клітинного і гуморального імунітету.
Загальноклінічні методи діагностики, такі як загальні і біохімічні дослідження крові, рентгенографія і т.д. також враховуються при диференціації захворювань.
Якщо при постановці діагнозу запалення легенів і проведенні відповідного лікування не настає поліпшення стану дитини протягом перших п’яти діб, необхідно провести додаткові обстеження. І мова йде або про нетиповому збудника пневмонії, або про помилково поставлений діагноз.
Також не слід виключати можливість залучення легких в патологічний процес при системних ураженнях організму. Поразки легких по типу пневмонії можуть бути і в випадках побічного ефекту при терапії інших захворювань організму. Наприклад, може розвинутися променеве або медикаментозне ураження легеневої тканини.