Однією з причин розвитку простатиту є туберкульоз простати. До простатиту відносять форми захворювань, які характеризуються запаленням і набряками органів сечостатевої системи в організмі чоловіка.
Туберкульоз, як причина розвитку запальних процесів, зустрічається досить рідко, проте вчасно поставлений діагноз і якнайшвидший початок лікування може вберегти людину від довгої і важкої терапії та призначення хірургічних операцій.
Вчасно поставлений діагноз передміхурової залози дозволяє вилікувати пацієнта за допомогою медичних засобів та антибіотиків.
<h2>Причини початку захворювання
Як і інші форми цього захворювання, туберкульозний простатит розвивається після інфікування тіла людини агентами туберкульозу, а саме Паличкою Коха. Туберкульоз має різні форми поширення, але далеко не завжди після контакту з хворим відбувається активне зараження.
Результат контакту з інфекцією залежить від форми (відкритої або закритої), стадії хвороби, тривалості контакту і рівня імунного захисту людини.
Туберкульоз передміхурової залози зустрічається набагато рідше, ніж туберкульоз легенів, і має відмінні шляхи інфікування:
- Передача через органи сечової системи, зокрема через сечовивідний канал (у випадках, якщо в уретрі знаходиться вогнище запалення).
- Передача та поширення через кров людини (якщо в організмі вже йде активне зараження і є інші осередки розвитку інфекції).
Гематогенний шлях зараження (через кров) зустрічається набагато частіше. У такому випадку можливі й інші форми туберкульозу, таких як туберкульоз кісток, центральної нервової системи, туберкульоз легенів.
На розвиток захворювання і зниження опірності імунної захисту згубно впливають такі фактори, як:
- прийом гормональних препаратів кортикостероїдного ряду (особливістю яких є зниження імунної відповіді, виписуються при сильних нападах алергії);
- наявність аутоімунних порушень;
- захворювання, пов’язані з імунодефіцитом (ВІЛ-інфекції, СНІД).
Якщо організм людини володіє хорошим захистом, сам чоловік веде здоровий спосіб життя (повноцінний сон, харчування, виключення куріння і алкоголю), а також не має вроджених або придбаних порушень імунної системи, ризик зараження мінімальний.
До групи ризику відносяться родичі і близькі люди, в колі спілкування яких є заразний людина.
Симптоми початку туберкульозу простати
Найчастіше розвиток захворювання є вторинним, що виявляється після початку запального процесу в легенях. Саме тому необхідно спостерігати за станом і визначати симптоми, лікування яких починається з терапії проти легеневого туберкульозу.
Початок запального захворювання безпосередньо в тканинах передміхурової залози, як правило, проходить непомітно. На перших порах можлива поява дискомфорту через частого сечовипускання і хворобливих відчуттів в генітальної області.Ознака розвитку хвороби:
- Ущільнення тканин передміхурової залози.
- Посилюється біль при пальпації.
- Значні больові відчуття при статевому акті і сечовипусканні.
- Напади больових відчуттів в області геніталій ближче до ночі.
- Відчуття тиску на органи сечовипускання.
- Утруднене або, навпаки, часте сечовипускання, аж до нетримання.
- Зменшення потенції.
- Печіння сечівника під час спорожнення сечового міхура.
- Наявність крові або гною в сечі.
- Погіршення загального самопочуття, слабкість, швидка стомлюваність.
- Виражена блідість шкіри.
- Зниження апетиту.
- Підвищене потовиділення.
- Освіта одного або декількох свищів в області геніталій.
- Біль в області попереку.
Поява одного з перерахованих ознак далеко не завжди є симптомом туберкульозу, однак перераховані нездужання є проявами та інших серйозних порушень здоров’я, тому відкладати відвідування лікаря строго не рекомендується.
Етапи розвитку захворювання передміхурової залози
Сучасна медицина дає надію великому числу хворих, в тому числі і туберкульоз. Метод лікування далеко не один, крім того, технології діагностики не припиняють розвиватися і вдосконалюватися.
Лікування заліза на початку розвитку захворювання призначається після проходження необхідних аналізів, напрямок на здачу яких призначає лікуючий лікар.
До призначається аналізам і процедур відносяться:
- взяття аналізу сечі одного потоку (в три ємності);
- взяття виділяється секрету передміхурової залози;
- туберкулінова проба;
- здача крові для загального аналізу;
- аналіз еякулята (кількість, число сперматозоїдів і лейкоцитів);
- ПЛР;
- ультразвукове дослідження простати трансректального методом;
- проходження біопсії;
- Комп’ютерна томографія;
- узі;
- уретрограмах.
Призначена діагностика може варіювати в залежності від симптомів і стадії захворювання. Простатичний туберкульоз має відмінні риси, що символізують про наявність абсцесу і запалень в органах сечостатевої системи.
Через часту вторинної природи інфікування, лікування повинно бути швидким, і до стану організму необхідно ставитися з усією можливою увагою для того, щоб скоротити час терапії і гарантувати одужання.
Лікування простатиту при туберкульозі
У разі розвитку захворювання на грунті туберкульозу, лікуючий лікар призначає курс сильних антибіотиків, що надають активну дію проти агентів хвороби.
Антибіотики, призначені для лікування, необхідно приймати суворо за рекомендацією лікаря, дотримуючись режим прийому і дозування, так як порушення режиму (змішання з конфліктуючими препаратами, занадто велика або недостатня кількість препарату) призводить до зниження ефективності лікування і навіть шкідливим наслідкам для організму.
До препаратів першого ряду відносяться:
- Салюзід.
- Метазін.
Дослідження впливу антибіотиків тривають, тому можливе призначення та інших препаратів для більш ефективного лікування в залежності від стадії і форми захворювання.
Лікування туберкульозу триває навіть після зникнення симптомів. Це необхідно через небезпеку відновлення хвороби на грунті ослаблення імунної системи і стану організму.
До препаратів другого ряду (також виписуються при лікуванні) відносяться:
- Сульфонін.
- Етіонамід.
- Циклосерин.
Під час всього курсу лікування стан пацієнта знаходиться під пильним наглядом з боку лікарів. Через сильний агресивного дії тих чи інших препаратів, а також небезпеки виникнення алергічної реакції та інших побічних ефектів, в період лікування людина повинна співвідносити свої дії з порадами лікарів (при виникненні сильних побічних ефектів лікарський засіб скасовується, знижується дозування або замінюється аналогом).
Крім загального курсу антибіотиків, в ході лікування застосовується хіміотерапія.
Хіміотерапія проводиться, використовуючи:
- Рифампіцин.
- Етамбутол.
На жаль, значне поширення захворювання може призвести до порушення роботи передміхурової залози. Через подібного ризику в процесі лікування застосовується лімфатична хіміотерапія (більш ефективна, ніж наведена вище ректальна хіміотерапія).
Як правило, повне одужання після розвитку туберкульозу займає близько двох років. Також після повного одужання у пацієнтів залишається необхідність в періодичному обстеженні, щоб виключити рецидив хвороби.
Профілактика туберкульозного простатиту
На фото різних ресурсів можна побачити гострі стадії розвитку хвороби, однак на початкових етапах туберкульоз може не турбувати людину особливо яскравими симптомами.
Так як туберкульозний простатит – явище не настільки часте, але від цього не менш небезпечне, лікарі радять ставитися з особливою увагою до людей вже страждають простатитом або з ознаками епідидиміту.
Людям, що знаходяться в близькому контакті з хворими і для самих постраждалих від інфекції, необхідно дотримуватися деяких правил:
- наявність доступної та достовірної інформації про випадки перенесеного раніше туберкульозу, збільшеної реакції Манту і відсутність вакцинації БЦЖ у людей, з якими доведеться тривалий і близький контакт;
- проходити перевірку при найменших порушеннях, що викликають простатит, епідидиміт, піелоніфріт (особливо з побоювань рецидиву захворювання);
- проходити призначені аналізи і процедури для діагностики, виявлення або спростування передбачуваного діагнозу.
Для проходження діагностики пацієнта можуть направити до лікаря-фтізіоурологу.
Також варто зауважити, що жінка теж може бути схильна до туберкульозу сечостатевої системи, проте перебіг хвороби і наслідки відрізняються.