Чому буває пневмонія після операції і як її уникнути



Пневмонія після операції не є рідкісним явищем. Це ускладнення зустрічається практично в 60% випадків, при цьому 15% з них закінчуються смертельним результатом. Післяопераційний етап є дуже складним і важливим. Грамотне його медичний супровід допоможе уникнути різних ускладнень. Найчастіше пневмонія зустрічається після втручання на серці, стравоході або в грудній клітці.

Причини розвитку патології

Жінка, лікарня

Після хірургічного втручання імунітет істотно ослаблений, тому він не може виконувати свою функцію в повному обсязі.

грибки



Серед факторів, які сприяють розвитку запального процесу, можна виділити такі:

  1. Тривале дотримання постільного режиму, так як пацієнт не здатний рухатися відразу після серйозної операції. В цьому випадку відбувається застій крові в малому колі кровообігу, тканини нормально не харчуються, запальний процес швидко розвивається.
  2. Недостатня вентиляція легенів.
  3. Інфікування грибками, стафілококами. В післяопераційному періоді ризик зараження вкрай високий, так як імунітет не працює, як належить.
  4. Тривале перебування пацієнта на штучній вентиляції легенів.
  5. Супутні захворювання: бронхіт, інсульт, туберкульоз, різні патології, що вражають нервову систему. Вони сприяють прогресуванню запального процесу.
  6. Високий рівень втрати крові під час операції.
  7. Негативний вплив снодійних засобів, що застосовуються для наркозу.
  8. Значна травматизація тканин, які оточують легке.
  9. Гіпоксія як під час оперативного втручання, так і після нього.
  10. Проникнення гною в дихальні органи в період хірургічного лікування в області грудної клітини. Воно тільки підсилює запальний процес.
  11. Мікроемболіі (закупорки судин), які з’являються з-за функціонування системи штучної вентиляції легенів.
  12. Жорстка фіксація грудної клітини (особливо при травматичному ураженні).
  13. Тривалість операції, що перевищує 5 годин.

Неодноразове розтин грудної клітини підвищує ризик виникнення пневмонії. Після операції на серці вона проявляється частіше. Функціональність дихальної системи погіршується з кожним разом.

Симптоматика і діагностика патології

Післяопераційна пневмонія виникає на тлі інших захворювань, які вимагали негайного хірургічного втручання. Ці патології мають свої симптоми. Крім того, після операції стан пацієнта не можна назвати легким. Все це ускладнює правильну діагностику патології.

градусникІснують деякі ознаки, які свідчать про розвиток пневмонії:

  • сильне підвищення температури тіла (це не специфічний ознака, який часто заводить в оману);
  • наявність рідини в плевральній порожнині (представлений ознака теж не можна назвати однозначно свідчить про пневмонії);
  • на знімку помітно локальне зміна легеневого малюнка;
  • поява облаковідние інфільтратів;
  • задишка;
  • хрипи в області легких;
  • кашель з виділенням мокроти.

Симптоматика пневмонії, яка виникла після операції, з’являється вже на 2-3 добу. Діагностика повинна бути максимально точною і всебічної. Потрібно звернути особливу увагу на прослуховування дихальних органів. Хрипи в цьому випадку локалізуються в якійсь одній частині органу.

Найточнішим методом діагностики є рентгенографія. Завдяки їй встановлюється не тільки локалізація хвороби, але і механізм її розвитку. Не варто забувати і про лабораторних аналізах. Дослідження крові розповість про наявність запального процесу (підвищується рівень лейкоцитів). Якщо стан пацієнта дуже важкий, аналіз проводять за допомогою бронхоскопії.

Важливим є бактеріологічний посів мокротиння. Це дозволить визначити, яким збудником було спровоковано запалення легенів, а також призначити правильну терапію антибіотиками.

Різновиди і особливості лікування патології

Відразу визначити післяопераційну пневмонію дуже важко. Часто поганий стан пацієнта зв’язується з перенесеним хірургічним втручанням.

Можна виділити кілька типів патології:

  1. Первинна. Вона проявляється відразу в період післяопераційної реабілітації.
  2. Вторинна. Тут вже винні зазначені вище фактори. Вона буває аспіраційної (важка і гостра форма запалення), гіпостатіческой (розвивається внаслідок дотримання постільного режиму протягом 3-4 днів), ателектатіческой (характеризується недоліком повітря і проблемами з диханням), токсико-септичної (розвивається внаслідок зараження крові). Найскладнішою вважається інфаркт-пневмонія.

аспіринЗалежно від типу патології, а також особливостей організму пацієнта йому може бути призначено таке лікування:

  1. Терапія антибіотиками: Доксициклін, Цефтриаксон. При цьому краще заздалегідь провести аналіз посіву мокротиння, щоб підібрати максимально ефективний засіб. Під час всього періоду лікування проводиться коригування доз, а також форм і видів антибіотиків. Спочатку використовуються ліки у вигляді ін’єкцій або крапельниць. Якщо спостерігається процес поліпшення стану хворого, то можна переходити на таблетовані форми препаратів.
  2. Протимікробна і противірусна терапія.
  3. Прийом жарознижуючих засобів: Аспірин, Парацетамол.
  4. НПЗЗ: Ібупрофен.
  5. Прийом Аспірину і гепарину для попередження утворення тромбів в судинах.
  6. Терапія Муколитики. Ці препарати сприяють розрідженню і виведенню мокротиння.
  7. Препарати, що перешкоджають формуванню алергічної реакції: Діазолін, Кларитин.
  8. Масаж. Він допоможе усунути симптоми інтоксикації, а також поліпшити мікроциркуляцію крові в органах дихання.

Якщо післяопераційна пневмонія занадто запущена, то хворому встановлюється дренаж, який сприяє виведенню мокротиння та гною з легких. Але пацієнт в цьому випадку підключається до апарату штучної вентиляції.

Важливою складовою правильної терапії є повноцінне харчування. У період відновлення не зайвими будуть вітамінні комплекси і імуномодулятори. Вони сприяють активізації та зміцненню захисних сил організму.

Корисними є і фізіотерапевтичні процедури, які використовуються як додатковий метод лікування. Популярністю користується: магнітна терапія, УВЧ, електрофорез. Однак застосовувати їх слід після того, як пройде гостра стадія.

Потрібно відзначити, що пневмонія, що з’явилася в умови лікарні, досить важко піддається терапії. Справа в тому, що збудники стають стійкими до дії антибіотиків. Тому краще постаратися попередити захворювання.

Попередження патології

Так як поява післяопераційної пневмонії істотно сповільнює й ускладнює процес реабілітації, то краще перешкоджати її розвитку.

Лікарі рекомендують такі профілактичні заходи:

  1. Після тривалого оперативного втручання необхідно обов’язково пройти курс лікування антибіотиками, які знижують ризик інфікування легенів.
  2. Хворому також призначається прийом протизапальних засобів і препаратів, що перешкоджають інтоксикації організму.
  3. Якщо операція проводилася на серце, то необхідно обов’язково використовувати ліки для відведення слизу з органів дихання.
  4. На останніх етапах реабілітації пацієнта проводяться фізіопроцедури. Важливо також включити в життя хворого рухову активність. Те дозволить поліпшити вентиляцію органів дихання.
  5. Якщо період відновлення відрізняється великою тривалістю, при цьому людині доводиться весь час лежати, то йому потрібно робити пасивну гімнастику і масаж. Це дасть можливість поліпшити кровообіг, дихальну функцію. Можна також надувати повітряні кулі або дути через трубочку в ємність з водою.

Профілактика дозволяє уникнути розвитку запалення легенів, прискорити процес відновлення, стабілізувати загальний стан людини. Прогноз патології залежить від того, наскільки ефективним і об’єктивним було лікування. Пацієнту обов’язково треба дотримуватися рекомендацій лікарів.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*